|
Сторінка 9 Обкласти бокові бортики матрацами, товстими ковдрами або подушками.
Підкласти під хворого надувне судно і клейонку.
Порахувати частоту пульсу і поміряти артеріальний тиск.
Підключити до доступної поверхневої вени крапельницю з 0,9 % розчином натрію хлориду (перед початком краплинного вливання взяти кров для екстреного біохімічного аналізу, передусім на вміст глюкози й електролітів у крові).
Біля ліжка хворого розгорнути переносну підставку з необхідним обладнанням і медикаментами, які потрібно буде вводити. На столику повинні бути: 1) роторозширювач; 2) язикотримач; 3) 25 % розчин магнію сульфату в ампулах; 4) ампульовані препарати діазепаму (реланіум, седуксен, сибазон); 5) 10 % розчин кальцію хлориду в ампулах по 5 мл; 6) 40 % розчин глюкози в ампулах; 7) гормони кори надниркових залозах в ампулах (преднізолон, ДОКСА тощо); 8) натрію тіопентал або гексенал.
Свіжоприготовлений розчин хлоралгідрату для лікувальної мікроклізми.
Підготувати назогастральний зонд, шприц Жане, шприц на 20 мл і таблетовані антиконвульсанти для внутрішньогастрального введення за Курловим.
Якщо в лікарні є реанімаційне відділення, медична сестра повинна підготувати і забезпечити засоби екстреного транспортування хворого в цей підрозділ спеціалізованої допомоги.
Якщо черговий лікар з якоїсь причини затримується (наприклад, знаходиться біля тяжкого хворого), медична сестра повинна внутрішньовенно ввести 20 мг діазепаму (по 4 мл 0,5 % розчину реланіуму, седуксену або сибазону).
Категорично заборонено вводити при конвульсійному синдромі камфору. Зі стимуляторів серцево-дихальної системи слід застосувати лише ті препарати, які призначає лікар.
ДІАГНОЗ – ВІДМОВА (АБО НЕМОЖЛИВІСТЬ) ВЖИВАТИ ЇЖУ
Небезпеку для здоров’я хворого, а іноді й для його життя, становить активна відмова вживати їжу, або тривала неможливість її приймати внаслідок безпорадного стану.
Активна відмова вживати їжу, в основному, зумовлена: 1. Наявністю у хворого слухових імперативних галюцинацій, при яких голоси забороняють йому вживати їжу, або слухових галюцинацій, які лякають, що їжа отруєна.
2. Наявністю нюхових і смакових галюцинацій, при яких їжа здається смердючою й огидною (тхне “трупним запахом”, має “огидний смак”).
3. Негативістичною поведінкою хворого.
4. Наявністю маячення отруєння.
5. Наявністю нігілістичного маячення Котара (“шлунок і кишечник всохли”, “їжа не перетравлюється, а тому її не можна їсти”).
6. Наявністю вираженого депресивного синдрому з маячними ідеями самозвинувачення.
7. Наявністю нервової анорексії.
8.Симуляцієюпсихічногозахворюванняабохворобишлунково-кишковоготракту.
9. Установча реакція типу надцінних ідей на вживання звичайної в даній популяції їжі представниками деяких релігійних сект (наприклад “Білого братства”, секти “Наступники індуїзму”, мусульман на вживання свинини тощо).
10. Гострий період вираженого абстинентного синдрому в наркоманів.
Основними причинами безпорадного стану, які роблять неможливим приймання їжі, є: 1. Тривалі стани глибокого виключення свідомості (сопор, кома).
2. Тривалі стани вираженого затьмарення свідомості (аменція, делірій, онейроїд).
3. Тотальне слабоумство і стан маразму.
4. Стани вираженого ступору (особливо кататонічного).
5. Неможливість вживати воду і рідку їжу (є характерною ознакою сказу).
Причину відмови і тактику етіопатогенетичного лікування основного захворювання, яке призвело до відмови або неможливості вживати їжу, встановлює лікарпсихіатр. Медична сестра, як правило, встановлює один із двох діагнозів на симптоматичному рівні, наприклад: 1. Хворий відмовляється вживати їжу протягом (вказати точно) часу.
2. Хворий неспроможний вживати їжу протягом (вказати тривалість) часу.
Медична сестра повинна стежити за особливостями поведінки такого хворого, щоб надати лікарю максимум об’єктивних даних, які допоможуть йому правильно кваліфікувати причину відмови (або неспроможності) вживати їжу.
Практичні поради Алгоритм дії медичної сестри Маніпуляції проводить досвідчена медична сестра або медсестра, яка допомагає лікарю: Встановити за хворим режим посиленого нагляду.
|
Сайт
