Медсестринська діагностика і допомога

Сторінка 37

Голити хворих необхідною безпечною або електричною бритвою в присутностi медичного персоналу, причому перукар повинен знати психiчний стан хворого зi слiв чергової медсестри. Хворi iз збереженими навиками самообслуговування голяться електричною чи безпечною бритвою пiд контролем молодшого медпрацiвника.

Роздавання лiкiв Медсестра роздає лiки в присутностi санiтара i залежно вiд фармакологiчної дiї (до їди, пiд час чи пiсля їди). Iнколи хворi роблять вигляд, що проковтнули лiки, а, вiдiйшовши вiд медсестри, випльовують через маячні мотиви або ховають, щоб, назбиравши досить, прийняти одночасно з метою отруєння (самогубства). Тому у хворих, схильних до таких дiй, завжди пiсля прийняття лiкiв треба оглянути ротову порожнину за допомогою шпателя (чи не сховав хворий лiки пiд язиком, мiж яснами i щокою). Про вiдмову вiд приймання пероральних лiкiв, якщо не вдається вмовити хворого їх прийняти, потрібно повiдомити лiкаря з метою призначення iн’єкцiйних препаратiв. При необхiдностi iн’єкцiї роблять примусово.

Годування хворих Передусiм велике значення має розмiщення хворих у їдальнi. Як правило, за один стiл сiдають знайомi мiж собою хворi, якi знаходяться в однiй палатi. Доцiльно годувати їх у двi змiни: окремо тих, у кого немає грубих психiчних вiдхилень, i окремо хворих із дефектами психiки, щоб вони не викликали огиду один в одного.

Завжди при годуваннi в їдальнi повиннi бути присутнi медсестра i молодший медпрацiвник.

Особливi заходи потрiбнi при вiдмовi хворих вiд їжi. Передусiм необхiдно з’ясувати причину такої вiдмови. Хворi з маяченням отруєння вважають їжу отруєною, тому доцiльно при них самому покуштувати її. При шизофренiчному негативiзмi треба поставити їжу бiля хворого i пiти, не звертаючи на нього уваги. В iнших випадках потрiбно спробувати вмовити його. Якщо ці заходи неефективнi, вдаються до примусового годування (детальніше див. розділ «Невідкладні заходи в психіатрії»).

Особливого нагляду вимагають хворi із суїцидальними, соцiально небезпечними (агресивними) тенденцiями, а також ті, які схильнi до втечi.

Усi вони знаходяться на режимi посиленого психiатричного спостереження (режим “А”). Суїцидальнi намiри часто з’являються при депресiях або випливають iз маячних побудов хворого чи галюцинаторних переживань (слуховi iмперативнi галюцинацiї). У таких хворих щодня треба робити обшук у лiжку пiд приводом перестилання постелi (бажано при вiдсутностi хворого), забирати металевi, склянi предмети, мотузки тощо.

Що стосується хворих з агресивними тенденцiями та схильних до втечi, то вони вимагають особливої пильностi з боку медперсоналу. Медсестра повинна зауважувати найменшi змiни в психiчному станi соцiально небезпечних хворих, вчасно повiдомляти про це лiкаря, щоб попередити психомоторне збудження. Якщо ж збудження вже розвинулось, то санiтари повиннi накинути на хворого ковдру, сповити його, а потiм покласти в лiжко i провести м’яку фiксацiю. За допомогою спецiальних широких пасків чи ременiв, пiдклавши пiд них серветки або рушники (щоб паски не поранили шкiру), вони фiксують хворого до лiжка. Паски накладаються на дiлянки гомiлковоступневих та зап’ястних суглобiв. Простирадлом, протягнутим пiд руками, фiксують хворого в дiлянцi грудей. Медсестра вiдразу ж повинна викликати лiкяря-куратора чи чергового лiкаря для призначення медикаментiв із метою купiрування психомоторного збудження. Допускається лише короткочасна фіксація до ліквідації небезпеки для хворого чи людей, які його оточують, у зв’язку з його збудженням та агресією. Фізичну фіксацію обов’язково в максимально короткі терміни необхідно замінити на медикаментозне заспокоєння хворого.

Посиленої уваги вимагають хворi із судомними нападами. Часто напад починається раптово, без передвiсникiв, але iнодi по змiшаному диханню i виразу обличчя досвiдчена медсестра визначає початок нападу i встигає вжити вiдповiдних заходів. Якщо хворий впав на пiдлогу, то його потрiбно покласти горiлиць, вiдтягнувши на середину кiмнати, мiж корiннi зуби вкласти шпатель, обмотаний кiлькома шарами марлi, або скручений в джгут рушник, щоб запобiгти прикушенню язика. Пiд голову кладуть подушку, хворого обличчям повертають у лiвий бік, щоб не виникла аспiрацiя слини. Необхiдно розстебнути його одежу, щоб не було перешкод для дихання. Не потрiбно силою утримувати хворого пiд час судом (це може призвести до вивихiв та переломiв), треба лише притримувати його, щоб запобiгти травмi. Особливо необхiдно спостерiгати за хворими на епiлепсiю вночі, щоб попередити удушення при положеннi вних головою до подушки пiд час судомного нападу чи сноходiннi.