|
Сторінка 33 Рольова гра – це одне з основних понять психодрами. На вiдмiну вiд театру, в психодрамi учасник грає роль в iмпровiзованiй виставi й активно експериментує всiма значними для нього ролями, якi вiн грає в реальному життi. Друге поняття – спонтаннiсть – видiлив Морено на основi спостережень за грою дiтей. Вiн вважав, що спонтаннiсть – це той ключ, який може вiдкрити дверi в галузь творчостi. Основнi ролi в психодрамi: режисер, який є продюсеромтерапевтом i аналiтиком, пропагандистом, “допомiжне Я” й аудиторiя. Психодрама починається з розминки, переходить у фазу дiї, пiд час якої пропагандист органiзовує виставу, i закiнчується фазою наступного обговорення, пiд час якого психодраматична дiя i переживання, які виникли, обговорюються всiєю групою.
Режисер використовує рiзнi методики для органiзацiї вистави: монолог, двiйник, обмiн ролями i вiдображення, яке сприяє виникненню i пiдтримцi терапевтичного процесу психодраматичної групи.
Психокоригувальні групи – це невелике тимчасове об’єднання людей, якi мають свого лiдера, загальну мету мiжособового спiлкування, особистого навчання, росту i саморозкриття. Це структурована взаємодiя “тут i тепер”, при якій учасники вивчають те, що з ними вiдбувається в даний час i в даному мiсцi.
Т-групи (група тренiнгу) ще називають групами сенситивностi.
Особливостi, що лежать в основi руху Т-групи: орiєнтацiя на поведiнку i суспiльнi науки, демократичнi процеси на противагу авторитетним, здатнiсть встановлювати вiдносини взаємодопомоги.
Основнi поняття Т-груп: лабораторiя, в якій навчають, як вчитися, принцип “тут i тепер”.
Робота з дітьми з психічними порушеннями потребує насамперед любові і намагання зрозуміти їх через ігри Навчальна лабораторiя акцентує увагу на випробуваннi нових видiв поведiнки в безпечному оточеннi.
Проводять навчання, яке включає цикл “уява самого себе – зворотний зв’язок – експеримент” (1. Усвiдомлення ситуацiї. 2. Що вiдбувається зараз i чому? 3. Аутентичнiсть у мiжособових контактах (розiбратися у своїх вiдчуттях). 4. Модель керiвництва побудована на спiвпрацi).
Мета: рiст особи через розширення сфери усвiдомлення себе й iнших, а також процесiв, якi відбуваються в Т-групах.
Групи зустрiчей (ГЗ). На вiдмiну вiд Т-групи, групи зустрiчей акцентують свою увагу не на груповому процесi , а на розвитку навичок мiжособової взаємодiї з iншими.
Орiєнтуються на вiдчуття єдностi. Заняття не планують, а будують на вiдкритостi й емоцiях єднання. Спираються на принцип “тут i тепер”, приділяють увагу миттєвим переживанням тепер i не апелюють до минулого досвiду.
Гештальтгрупи (ГГ) (гештальт – образ, конфiгурацiя, цiлiснiсть, яка складається з окремих частин).
Гештальтпсихологiя намагається вiдповiсти, як люди сприймають своє iснування.
Метод: керiвник групи (сильна та видатна особа) працює з одним членом групи (“гаряче мiсце”), який знаходиться поряд. Члени групи мовчки спостерiгають i проводять iдентифiкацiю “добровольця” із собою в силу того, що емоцiйна реакцiя стає ланцюговою реакцiєю в iнших членiв групи, а також iндукує адекватнi емоцiї в iнших.
Гештальттерапія спрямована на розширення свiдомостi (усвiдомлення), iнтеграцiю протилежностей, осилення уваги до почуттiв, робота з мрiями, прийняття вiдповiдальностi на себе, переборення опору.
У гештальттерапії основними є тi вiдчуття i почуття, якi охоплюють усiх членiв i переважають над iншими вiдчуттями (гнiв, страх, радiсть, сексуальний потяг). Коли потреба задоволена – гештальт завершений, вiн втрачає свою значущість і вiдступає для створення нового гештальту. Iнколи гештальт залишається незавершеним (злоба, агресiя, що створюють базу для проблем i впливають на психiку).
Групи тiлесної терапiї. В. Райх вважав, що всякий захист як поведiнка проявляється напруженням м’язiв (тiлесна броня) i спертим диханням. Основнi поняття тiлесної терапiї за Александером Лоуеном (засновник бiоенергетики): зміна енергiї, м’язова броня.
Мiж фiзіологічними перемiнними, структурою характеру i типом особи iснують тiснi зв’язки.
|
Сайт
