|
Сторінка 13 ДІАГНОЗ – ГАЛЮЦИНАЦІЇ
Визначення: вигадані, несправжні сприймання неіснуючого об’єкта, суб’єкта або явища, що виникають на хворобливій основі й є для хворого дійсним сенсорним відображенням об’єктивної реальності.
Можливі етіологічні фактори: 1. Гострі й хронічні психози.
2. Інтоксикація наркотичними, токсикоманічними, лікарськими та іншими речовинами.
3. Депривація сну.
Характерні риси і симптоми: 1. Сприймання нереальних об’єктів, суб’єктів або явищ.
2. Поза і міміка “прислуховування”.
3. Немотивований сміх.
4. Немотиваний переляк.
5. Розмова із самим собою.
6. Замовкання під час розмови, щоб прислухатись, придивитись, принюхатись тощо.
7. Неадекватні емоції.
8. Неадекватні реакції.
9. Порушення орієнтування в навколишньому світі, власній особі або обставинах.
Практичні поради Алгоритм дії медичної сестри: Своєчасне втручання може попередити небезпечні дії хворого. Спостерігайте за його поведінкою. Звертайте увагу на об’єктивні ознаки галюцинацій (поза прислухання, сміх або розмова із самим собою, раптове припинення розмови тощо). При розвитку психомоторного збудження вжийте адекватних заходів.
Безпека хворого є пріоритетом у справі сестринського догляду. Переконуйте хворого в безпеці, якщо він реагує страхом на оточуюче.
Зменшення кількості подразників покращує формування правильного сприймання людей. Зменшуйте кількість подразників в обстановці, що оточує хворого (бажані низький рівень шуму, невелика кількість людей, проста обстановка в палаті).
Правильне орієнтування покращує якість сприймання. Не погоджуйтесь механічно з галюцинаторними переживаннями хворого. Переконуйте хворого в тому, що його відчуття не справжні.
Ваш дотик до хворого він може сприйняти як загрозливий і відповісти на нього агресією. Не доторкайте до нього. Тримайте дистанцію між собою і хворим.
Позиція доброзичливого ставлення до хворого посилює довіру. Не смійтесь над ним, приділяйте йому увагу.
Переключення уваги хворого зменшує інтенсивність галюцинацій. Постарайтесь відволікати його увагу від галюцинацій.
Підтримка і підбадьорування хворого вселяє в нього відчуття безпеки.
Підтримуйте і підбадьоруйте хворого, в якого з’явилось відчуття дереалізації.
ДІАГНОЗ – МАЯЧЕННЯ
Визначення: маячними ідеями є несправжні умовиводи і судження, які не відповідають дійсності, виникають на хворобливій основі й не піддаються критиці та корекції.
Єдиною причиною виникнення маячення є психоз, який включає: 1. Висловлювання маячних ідей.
2. Неадекватна поведінка, яка відображає сутність маячного мислення: – агресія й дезадантація; – уникання контактів; – відмова від їжі, пиття і медикаментів; – боротьба з вигаданими переслідувачами; – неадекватна настороженість і внутрішня напруженість; – неправильна інтерпретація обстановки.
Практичні поради Алгоритм дії медичної сестри Передусім дбайте про безпеку хворого і людей, які його оточують. Пильно стежте за поведінкою, маячного хворого, за прийманням ліків і вживанням їжі.
Заперечення маячної впевненості хворого не приносить користі. Це не переконує хворого в неправильності його суджень, а навпаки, посилює віру в його правоту. Не сперечайтесь із ним відносно його маячення, але і не підтримуйте його переконань. Маячні ідеї зникнуть тоді, коли закінчиться психоз.
Розповідь про власні переживання в спокійній обстановці полегшує психічний стан хворого. Дайте йому можливість розповісти про те, що в нього на душі, не насміхаючись над дивними висловлюваннями.
Нерідко ступінь інтенсивності маячення має зв’язок із вираженням тривоги. Навчіть хворого прийомам, за допомогою яких можна зменшити вираження тривоги (глибоке дихання, релаксація, метод “стоп-думок”).
Постійні думки на маячну тематику посилюють маячення. Відволікайте хворого від маячних думок. Якнайбільше розмовляйте з ним про реальні події і реальних людей. Переключайте думки, увагу і діяльність хворого на раціональну діяльність.
ДІАГНОЗ – ТРИВОГА
|
Сайт
