Сторінка 27 Найбiльш поширений метод – гемосорбцiя.
Операцiю виконують лiкарi, якi отримали спецiальну пiдготовку.
Показання: iнтоксикацiйнi психози; гiпертоксична шизофренiя; психози з явищами токсикозу; злоякiсний нейролептичний синдром.
Протипоказання: серцево-судинна недостатнiсть; кровотечi.
Ускладнення: колапс; кровотечi; гiпотонiя.
Депривацiя сну показана при депресивних станах, особливо при депресiях, в структурi яких переважають в’ялiсть, апатiя, загальмованість.
Методика тотальної депривацiї сну: час неспання – 36-40 год (день, нiч, день), через 2-3 днi сеанс повторюють, усього – 6-8 сеансiв.
При частковiй депривацiї сну пацiєнти сплять з 21-22 години до 1.30.
Розвантажувально-дiєтична терапiя (РДТ) – це дозоване голодування із вживанням води i подальшим дiєтичним харчуванням. Методика розроблена Ю.С. Нiколаєвим.
Невеликi строки голодування мають стимулювальну дiю, а при тривалих досягається седативний ефект, який у перiод вiдповiдного дiєтичного харчування змiнюється на стимулювальну дiю.
Курс РДТ – 15-25 днiв. При цьому для попередження гiповiтамiнозу пацiєнти вживають вiдвар шипшини (вiтамiн С), а для запобiгання явищам ацидозу п’ють лужнi мiнеральнi води. Вiдповiдна дiєта включає переважно рослинно-молочнi продукти зі зменшеною кiлькiстю солi. Об’єм i енергетична цiннiсть їжi збiльшуються поступово. Така дiєта має i самостiйний лiкувальний вплив.
Показання: шизофренiя з в’ялим перебігом, з резистентнiстю до психофармакотерапiї; пiдвищена чутливiсть до нейролептикiв (алергiя, нейролептичний синдром).
Протипоказання: фiзичне виснаження органiзму; активнi захворювання внутрiшнiх органiв.
Одномоментна вiдмiна психотропних засобiв. Використовують при тривалiй i вже малоефективнiй психофармакотерапiї. Одномоментна відміна психотропних засобiв є сильним бiологiчним фактором, який викликає швидку перебудову функцiонування адаптивних лімбічних систем мозку. Це може призводити до редукцiї психопатологiчної симптоматики (“ефект вiддачi”).
Звичайно лiкувальний ефект наступає в першi 2-3 днi, рiдше – на 6-7 день. При стiйкому ефектi на 12-14 день можна призначити препарати-пролонги для закрiплення позитивного результату.
Побiчнi явища: синдром вiдмiни порушення сну, сомато-вегетативнi й неврологiчнi розлади, нудота, блювання, анорексiя, пiтливiсть, екстрапiрамiднi розлади, які проявляються пiдвищенням м’язового тонусу і посиленням тремору.
Найбiльше вираження – на 3-4 день, редукцiя – до 6-7 дня. Лiкування симптоматичне (переважно “терапiя прикриття” транквiлiзаторами).
Оперативне лiкування в психiатрiї проводять при епiлептичнiй хворобi з вираженими фокальними ознаками, що не пiддаються тривалому медикаментозному впливу. Епiлептичне вогнище лiквiдовують шляхом електрокоагуляцiї або висiкають. Щадний метод – субпiальне вiдсмоктування кори головного мозку в зонi патологiчної активностi.Можливе локальне охолодження епiлептогенної дiлянки хлоретилом.
Основи сестринської психотерапії Сьогодні психіатрія все більше звертається до особистості хворого, сприймання пацієнта як громадянина, який має свої інтереси і володіє законними правами. Помітно зменшені соціальні обмеження, котрі ще недавно автоматично наставали за встановленим діагнозом психічного захворювання. Психіатричні лікувальні заклади перестали виконувати свою традиційну роль “ізолятора” осіб з порушеннями психіки і перетворилися на заклади, де створюються всі умови (в тому числі і психологічний клімат), спрямовані не на хворобу, а на особистість хворого. Біологічна терапія психічних розладів, препарати цілеспрямованої дії на “синдром-мішень” стають лише частиною комплексу медико-соціальних заходів, а в деяких випадках взагалі відходять на задній план і на перший виступає психотерапія, реабілітація та ресоціалізація хворих, в тому числі надання допомоги на дому.
Переорієнтація психіатричної служби з “ізоляції” хворих на ділове і психологічне партнерство з ними призвело до необхідності переосмислити роль медичної сестри в системі медичної і соціальної допомоги пацієнтом з психічними порушеннями.
|