|
Сторінка 10 Негайно доповісти лікарю.
Перевести хворого в палату посиленого режиму.
Спробувати вмовити хворого поїсти.
З’їсти самій трошки їжі з тарілки хворого, щоб наочно продемонструвати йому безпечність вживання їжі.
Залишити хворого з їжею наодинці (інколи за таких умов хворі “розгальмовуються” і вживають їжу).
Спробувати нагодувати хворого з ложки.
Якщо хворий не вживає рідину більше однієї доби – наводнювати організм за допомогою крапельниць згідно з вказівками лікаря.
Посилити апетит шляхом підшкірного введення інсуліну в невеликих дозах, вказаних лікарем.
Вести контроль за діурезом і спорожненням кишечника.
Якщо хворий не вживає їжу понад 2 доби, слід підготувати все необхідне для штучного годування через назогастральний зонд згідно з інструкціями лікаря.
Техніка й алгоритм годування через зонд: Приготувати стерильний тонкий шлунковий зонд, шприц Жане або лійку, шприц на 20 мл, 600-1000 мл рідкої висококалорійної їжі (молоко, рідка манна каша, сирі яйця, вершки, масло, цукор, мед, сіль, полівітаміни, при потребі – медикаментозні препарати у вигляді розчинів або пігулок, розтертих у порошок). Їжу перемiшати до гомогенностi й пiдiгрiти до 37-40 °С.
Хворого з психомоторним збудженням піддати тимчасовій м’якій фіксації.
Бажано виконувати цю процедуру в положені хворого сидячи, якщо це неможливо, то його годують у положенні лежачи.
Очистити носові ходи.
Облитий гліцерином, рідким вазеліном або олією зонд ввести на 45-50 см через нижній носовий хід, носоглотку і стравохід у шлунок. Голову хворого при цьому нахилити вперед, щоб зонд спрямувався у стравохід по задній стінці глотки.
Перевірити місцезнаходження зонда. Він повинен знаходитись у шлунку, а не в трахеї чи бронху. Критерії правильності введення зонда: а) при потраплянні зонда в трахею або бронх хворий починає кашляти і синіти; б) коли затиснути носові ходи і закрити рот, а зонд знаходиться в дихальних шляхах, хворий не задихається, а вогник запаленого сірника, піднесеного до кінця зонда, коливається, повторюючи дихальні рухи; в) через зонд влити 20-40 мл підігрітої води або 0,9 % розчину натрію хлориду – якщо зонд знаходиться в дихальних шляхах, хворий закашлюється; г) після цього ввести 50-100 мл повітря за допомогою шприца Жане, у цей час лікар стетофонендоскопом прослуховує шлунок – якщо зонд знаходиться в стравоході, можна почути характерне булькання; д) відтак дробними порціями ввести приготовлену харчову суміш; ж) при ознаках виходу зонда із стравоходу і потрапляння в трахею (закашлювання і посиніння шкірних покривів) годування негайно припинити.
Через лiйку або шприцом Жане ввести до 100 мл фiзрозчину, щоб ще раз пересвiдчитись у правильностi положення зонда. Влити поживну сумiш, потім – знову фiзрозчин або чай для змивання залишкiв сумiшi чи лiкiв зi стiнок зонда, після чого зонд плавно i швидко видалити.
Пiсля процедури хворого ще 30-40 хвилин утримують у лежачому положеннi.
Зондову сумiш слiд вливати повiльно i в помiрнiй кiлькостi, щоб не перевантажувати шлунок i тим самим не викликати блювання.
Годування через зонд проводять один раз на добу або через день. Годування через зонд неприємне для хворого, тому iнодi пiсля кiлькох таких сеансiв вiн може почати їсти самостiйно. Але здебільшого цю процедуру доводиться виконувати протягом тривалого часу. В таких випадках хворого перiодично повинен оглядати лiкар-оториноларинголог.
ДІАГНОЗ – ХВОРИЙ НЕ ПРИЙМАЄ ЛІКІВ
Деякі хворі з порушеннями психіки відмовляються приймати ліки, або ховають пігулки під язик (за щоку), а потім випльовують.
Основними причинами цього є ті ж стани, що спричиняють відмову (або несможливість) вживати їжу. Сестринський діагноз – хворий не приймає пероральних ліків.
Практичні поради Алгоритм дії медичної сестри Доповісти про це лікарю.
Роздавати ліки за умов асистування молодшої медичної сестри або санітарки.
Медична сестра дає пігулки і воду, щоб запити їх, а асистент за допомогою шпателя або ложки (індивідуальних) ретельно перевіряє простори під язиком і за губами, де хворий може сховати ліки.
|
Сайт
