Сторінка 15 Лікування анксіолітиками зменшує страх. Точно виконуйте призначення лікаря.
Напади серцевого болю обов’язково викликають напади панічного страху.
При нападах серцевого болю насамперед необхідно купірувати больовий синдром.
ДІАГНОЗ – ПОРУШЕННЯ ФОРМУЛИ СНУ
Визначення: зміни часу сну, що викликає у хворого відчуття дискомфорту або заважає йому вести бажаний спосіб життя.
Можливі етіологічні фактори: 1. Наявність тривоги.
2. Наявність страху.
3. Ситуаційні кризи.
4. Зміна обстановки.
5. Наявність маячного мислення.
6. Наявність галюцинацій.
7. Наявність депресії.
8. Маніакальний стан та інші форми психомоторного збудження.
9. Відчуття безнадійності.
Характерні симптоми порушення сну:
1. Скарги на утруднене засинання.
2. Раннє пробудження.
3. Переривчастий сон.
4. Часте позіхання.
5. Байдужість, апатія.
6. Недостатність енергії.
7. Темні кола під очима.
8. Дрімота без засинання.
9. Бажання заснути протягом дня.
10. Відсутність відчуття відпочинку.
Практичні поради Алгоритм дії медичної сестри Перед тим, як запропонувати допомогу, необхідно уточнити дійсний стан.
Спостерігайте за схемою його сну. Виявляйте обставини, які впливають на сон хворого.
Порушення сну можуть викликати страхи і тривогу. Виясніть емоційний стан хворого.
У присутність людини, яка викликає довір’я, у хворого виникає відчуття впевненості й безпеки. Сидіть біля нього доти, доки він не засне.
Приймання стимуляторів нервової системи може порушувати сон. Виключіть із харчового раціону хворого всі продукти, які містять кофеїн.
Заспокійливі процедури полегшують засинання. Застосовуйте заспокійливі сестринські процедури (розтирання спини, релаксація під спокійну музику, тепле молоко, тепла ванна тощо).
Людина звикає до стереотипного циклу відпочинку і неспання. Встановіть визначений час для сну і не допускайте відхилень від цього графіка.
Сон астенізованих хворих є поверхневим і чутливим. Зберігайте режим тиші під час нічного сну. Дозволяйте молодшому медичному персоналу починати прибирання в палатах після того, як хворі виспляться.
ДІАГНОЗ – БІЛЬ (ГОСТРИЙ БІЛЬ)
Визначення: стан, при якому людина скаржиться на виражений дискомфорт або неприємні відчуття.
Можливі етіологічні фактори: 1. Порушення рівноваги між концентраціями естрогену і прогестерону.
2. Можливі зміни харчування, що включають: – дефіцит вітаміну В6.
– коливання рівня глюкози в крові.
– порушення обміну жирних кислот.
– дефіцит магнію.
– дефіцит вітаміну А.
– непереносимість алкоголю.
3. Затримка рідини.
4. Спазми гладких м’язів.
5. Судинні розлади.
6. Стан втоми.
7. Подразнення оболонок, в яких багато нервових закінчень (перикард, мозкові оболонки, окістя, очеревина тощо).
8. Наявність страху і тривоги.
9. Зниження порога больової чутливості (астенізація).
Характерні симптоми: 1. Скарги на біль в деяких ділянках тіла.
2. Характерна міміка (“гримаси болю”).
3. Зміна рухової активності (руховий неспокій або вимушене положення).
4. Наявність об’єктивних ознак: м’язового валику, симптому Щоткіна, симптому Керніга, напруження м’язів тощо.
Практичні поради Алгоритм дії медичної сестри Дані обстеження дають змогу створити адекватний план допомоги. Визначіть локалізацію, час, тривалість та інтенсивність болю.
Біль свідчить про небезпеку, він є “сторожем організму”. Перед застосуванням знеболювальних препаратів хворого повинен оглянути лікар, щоб не пропустити гострої патології (наприклад, апендициту).
Втома, стрес, страхи і тривога викликають і посилюють біль. Слідкуйте за режимом відпочинку. Попереджуйте стреси, страхи і тривогу.
Відволікальні процедури зменшують біль. Застосовуйте доступні відволікальні процедури (масаж, теплі ванни тощо).
Адекватне харчування попереджує і зменшує біль. Скорочуйте меню харчування хворого.
Приймання анестетиків, спазмолітиків і психотропних препаратів зменшує біль. Точно виконуйте призначення лікаря.
|