|
Сторінка 6 6. Імпульсивні дії. Хворі, схильні до гомоцидних дій, психіатричною ЛКК визнаються соціально небезпечними. Після скоєння гомоцидного акту психічнохворих за рішенням суду примусово лікують у спеціалізованих психіатричних лікарнях.
Про те, що соціально небезпечного хворого виписали з лікарні, необхідно сповістити райвідділ міліції і дільничного лікаря-психіатра для встановлення належного динамічного контролю.
Дільнична медична сестра повинна мати список соціально небезпечних хворих. Вона зобов’язана особливо уважно контролювати своєчасне відвідування ними лікаря-психіатра і приймання ними протирецидивного лікування.
Практичні поради У разі виявлення або запідозрення наявності суїцидальних та гомоцидних дій і тенденцій у поведінці хворого медична сестра повинна: Негайно повідомити про це лікаря.
Хворого перевести в палату пильного догляду або встановити біля нього індивідуальний цілодобовий пост.
Особисті речі такого хворого повинні бути під контролем чергового медперсоналу, щоб попередити нещасні випадки.
Конкретну причину і тактику нозологічного лікування встановлює лікарпсихіатр.
ДІАГНОЗ – ВИСОКИЙ РИЗИК НАСИЛЛЯ, СПРЯМОВАНОГО НА ІНШИХ ОСІБ
Визначення: стан, при якому індивід здатний проявляти форми поведінки, небезпечніші для інших осіб.
Характерні симптоми й етіологічні фактори: 1. Агресивна поза; міміка і пантоміміка (напружена поза, стиснуті кулаки, щелепи, словесні погрози тощо).
2. Руйнівна поведінка.
3. Підвищена рухова активність з подразливістю і збудженням.
4. Неточне сприймання ситуації.
6. Напади люті.
7. Виражена дисфорія.
8. Порушення сприймання (галюцинації, ілюзії).
9. Наявність маячення.
10. Стани сплутаної свідомості.
11. Порушення контролю за потягами.
12. Володіння небезпечним предметом (ножем, рушницею тощо).
13. Зловживання алкоголем або наркотиками, сп’яніння й абстиненції.
14. Насилля в анамнезі.
Практичні поради Алгоритм дії медичної сестри Найчастіше агресія є наслідком психотичного стану. Потрібно вчасно помічати зміни в психічному стані хворих.
Ризик агресії підвищується, коли є доступ до небезпечних предметів. Наслідки агресії стають тяжчими. Заберіть потенційно небезпечні предмети. Суворо дотримуйтесь правил технкіки безпеки.
Велика кількість подразників посилює неадекватність поведінки. Зменшіть кількість подразників (невелика кількість людей, тиша, слабке освітлення).
Дії психічнохворих з агресивними тенденціями нерідко є непередбаченими масштабами самої агресії. Забезпечте достатню кількість помічників для гарантування безпеки під час надання допомоги. Це продемонструє хворому силу і доказ контролю над ситуацією.
Тривога є заразною і може передатись від вас хворому, що посилить його агресивні тенденції. Поводьте себе біля нього спокійно, не залякуйте, пригнічуйте в собі страх і тривогу.
Агресивна поведінка одного хворого може індукувати аналогічну поведінку в інших. Ізолюйте хворого, який знаходиться в стані збудження.
Правильна орієнтація зменшує інтенсивність психотропного збудження.
Переривайте періоди неправильної орієнтації і повторно орієнтуйте хворого.
Грубе застосування фіксації збуджує хворих. Адекватно використовуйте фіксацію.
Психомоторне збудження пом’якшуйте шляхом застосування нейролептиків і транквілізаторів. Точно і своєчасно виконуйте призначення лікаря.
Проговорювання переживань зменшує афект. Дайте можливість хворому “викричати” свій гнів.
Агресивні дії необхідно попереджувати. Поки стабільно не покращиться стан хворого, він повинен перебувати на режимі суворого нагляду.
ДІАГНОЗ – ВИСОКИЙ РИЗИК СПРЯМОВАНОГО НА СЕБЕ НАСИЛЛЯ
Визначення: стан, при якому індивід проявляє форми поведінки, небезпечні для нього.
Характерні симптоми й етіологічні фактори: 1. Депресивний настрій.
2. Відчуття власної нікчемності.
3. Гнів, обернений на себе.
4. Неадекватне переживання власної вини.
5. Численні невдачі.
6. Відчуття самотності.
|
Сайт
