|
Сторінка 8 ДІАГНОЗ – ВИСОКИЙ РИЗИК ТРАВМУВАННЯ
Визначення: стан, при якому індивід має високий ризик пошкоджень, пов’язаний з умовами навколишнього середовища, що взаємодіють із психічним і фізичним станом людини.
Фактори, пов’язані з етіологією, і фактори ризику: 1.Органічнеураженняголовногомозку, щосупроводжуєтьсятакимисимптомами: – порушення орієнтування і стан сплутаної свідомості; – фізична слабість; – епілептичні напади; – послаблення зору; – психомоторне збудження.
2. Наявність галюцинацій.
3. Наявність маячення.
4. Стани інтоксикації (алкогольної, наркоманічної, токсикоманічної тощо).
5. Абстинентний синдром.
6. Тривога панічного рівня.
7. Нестійкість показників житттєво важливих функцій (втрата свідомості, колапс тощо).
8. Психопатія.
9. Дисфорія.
10. Синдром гіперактивності в дітей.
Характерні симптоми: 1. Човгання і спотикання.
2. Падіння, зумовлені порушенням координації рухів.
3. Забої об меблі та одвірки.
4. Перебування в умовах низької температури в легкому одязі.
5. Нанесення собі порізів при користуванні гострими предметами.
6. Невдалі спроби запалити газ або залишення його запаленим в анамнезі.
7. Куріння в ліжку, залишення запалених сигарет у різних місцях.
8. Безцільні й некоординовані рухи.
9. Галюцинаторна поведінка.
10. Маячна поведінка.
11. Психомоторне збудження.
12. Ознаки інтоксикації.
13. Гострі ознаки абстиненції.
14. Дезорієнтування в навколишньому середовищі.
15. Психомоторне збудження.
16. Деструктивні форми поведінки.
17. Гнів, спрямований на людей.
18. Спалахи гніву – хворий починає руйнувати предмети (бити посуд, ламати меблі).
Практичні поради Алгоритм дії медичної сестри Необхідно знати рівень функціонування хворого (його психічний і фізичний стан), щоб розробити план необхідної допомоги. Оцініть психічний і фізичний стан хворого.
Безпека хворого є пріоритетом у справі сестринського догляду. Пильно спостерігайте за його поведінкою і станом. Допомагайте хворому під час пересування. Винесіть із кімнати потенційно небезпечні предмети. При необхідності застосовуйте тимчасову фіксацію хворого.
Порушення орієнтування підвищує рівень травмування. Систематично орієнтуйте хворого в навколишньому середовищі.
Надмірна кількість подразників посилює збудження. Зменшіть її.
Посильні фізичні навантаження зменшують гіперактивність. Рекомендуйте гіперактивному хворому посильні фізичні навантаження.
Адекватне застосування психофармакотерапії зменшує рухову активність хворого. Точно виконуйте призначення лікаря-куратора.
ДІАГНОЗ – СТАТУС КОНВУЛЬСІЙНИХ НАПАДІВ
Одним із небезпечних для життя хворого станів, які вимагають невідкладної медичної допомоги, є серія або статус епілептичних чи епілептиформних нападів.
При серійному перебізі судомні напади часто слідують один за одним, але поміж конвульсіями хворий отямлюється. При статусі в періоди між конвульсіями він непритомний. За умови ненадання своєчасної медичної допомоги ці стани часто призводять до смерті, основною причиною якої є набряк мозку, при якому заклинюються мигдалики мозочка і паралізується дихальний центр. Головними причинами, які викликають серію або статус конвульсійних нападів, є епілепсія, тяжкі форми еклампсії періоду вагітності або пологів, отруєння (наприклад стрихніном), набряк мозку (наприклад уремічна або діабетична кома), черепномозкові травми, тяжкі форми правця, пухлини мозку тощо. Нозологічний діагноз і тактику специфічного лікування встановлює лікар-психіатр. Медична сестра, негайно доповідаючи лікарю про такий стан, формулює діагноз – статус конвульсійних нападів із втратою свідомості (вказує кількість нападів під час спостереження).
Практичні поради Алгоритм дії медичної сестри Негайно сповістити лікаря-куратора, завідувача відділення або чергового лікаря.
Покликати на допомогу молодших медсестер або санітарок.
Встановити в ліжку бокові бортики, щоб хворий під час чергового нападу не впав і не завдав собі травми.
|
Сайт
