|
Сторінка 17 Коли проведення перерахованих вище заходів є неефективним, призначайте медичні препарати. Ліки призначає лікар відповідно до показань.
Медична сестра точно виконує призначення лікаря і пояснює жінці сутність лікування.
ДІАГНОЗ – ПАТОЛОГІЧНА РЕАКЦІЯ ГОРЯ
Визначення: реакція у відповідь на реальну або уявну втрату, при якій індивід зациклюється на одній із стадій процесу переживання реакцій горя протягом тривалого періоду часу, або стан, коли звичайні симптоми реакції горя перебільшуються до такого ступеня, що порушують функціонування людини в повсякденному житті.
Можливі етіологічні фактори: 1. Реальна або уявна втрата важливого суб’єкта або об’єкта.
2. Перевантаження тяжкими втратами.
3. Переживання вини від втрати.
Характерні симптоми: 1. Ідеалізація втраченого.
2. Розумове “пережовування” втрати.
3. Лабільність афекту.
4. Зниження уваги.
5. Зменшення інтересу до звичних справ.
6. Зміна звичок, сну, статевої активності.
7. Надмірний гнів.
8. Настирливість в анамнезі.
9. Депресивний настрій.
10. Порушення соціального функціонування.
11. Симптом психічного регресу.
12. Страх самотності.
Практичні поради Алгоритм дії медичної сестри Знання вихідних даних є необхідною умовою для створення реального плану допомоги хворому. Зберіть детальний суб’єктивний і об’єктивний анамнез.
Довірливе ставлення до хворого полегшує його стан. Приймайте хворого таким, яким він є. Встановіть із ним довірливі стосунки.
Проговорювання своїх переживань полегшує психічний стан хворого. Дайте йому можливість виговоритись.
Хворий повинен відмовитись від ідеалізації сприймання й надмірного осмислення втрати та прийняти як негативні, так і позитивні її сторони. Стимулюйте хворого переосмислити втрату, обережно вкажіть йому на дійсне положення речей.
Позитивний зворотний зв’язок підвищує самооцінку. Підримуйте постійний контакт із хворим, дайте йому відчути, що він користується увагою і повагою.
Інтереси хворого необхідно переключити на іншу діяльність (інколи навіть тимчасово). Переключіть його увагу на дітей, релігію, догляд за іншими хворими, працетерапію, фізичні навантаження.
При недостатньому самоконтролі можливими є суїцидальні спроби і самопошкодження. Постійно спостерігайте за хворим. При необхідності застосовуйте тимчасову фіксацію.
У даному випадку лікують час і зміна установки. Психотропну терапію використовують на етапі надто гострих явищ. Основними є догляд і психотерапевтична робота медсестри, а не “заспокоєння” за допомогою психотропних препаратів.
ДІАГНОЗ – ІСТЕРИЧНІ ПРОЯВИ
Медсестринська тактика при розвитку у хворого істеричного нападу (алгоритм дій): 1. Під час нападу перевірити реакцію зіниць на світло. Істерія може поєднуватись з іншою патологією, а відсутність реакції на світло свідчить про це.
2. Попросити вийти з палати відвідувачів і ходячих хворих.
3. Порахувати частоту пульсу і поміряти артеріальний тиск.
4. Спробувати перервати напад імперативним окликом.
5. Доповісти про стан хворого лікарю.
6. Дати хворому прийняти слабодіючі препарати із седативною дією (настойку кореня валеріани, краплі Зеленіна тощо).
7. Залишити хворого в спокої наодинці. За умов відсутності глядачів напад проходить швидше. Чим більше “метушитися” біля хворого, тим довше триватиме напад.
ДІАГНОЗ – АЛКОГОЛЬНЕ СП’ЯНІННЯ
Найчастішими станами в наркології, які потребують невідкладної допомоги, є тяжкі форми простого алкогольного сп’яніння, алкогольний абстинентний сидром і біла гарячка.
Невідкладної медичної допомоги потребують сп’янілі з ознаками виключення свідомості (глибоке оглушення, сопор, кома). Відповідним чином формується діагноз – просте алкогольне сп’яніння з вираженим оглушенням, “алкогольний сопор”, “алкогольна кома”. Нерідко за відносно короткий час глибоке оглушення переростає в сопор, а сопор – у кому. Тому найчастіше сестринський діагноз такий – просте алкогольне сп’яніння тяжкого ступеня.
Практичні поради Алгоритм дії медичної сестри До сп’янілого негайно викликати лікаря.
|
Сайт
