Медсестринська діагностика і допомога

Сторінка 16

ДІАГНОЗ – ХРОНІЧНИЙ БІЛЬ

Визначення: стан, коли хворий відчуває біль протягом тривалого часу (не менше 6 місяців).

Характерні симптоми і скарги, які підтверджують діагноз: 1. Скарги на біль без підтвердження його об’єктивними даними.

2. Соціальна ізоляція хворого, заглиблення його у хворобу.

3. Міміка, що виражає біль.

4. Демонстративно обережне пересування.

5. Відмова від терапевтичних процедур через біль.

6. Вимоги вживати радикальних заходів (наприклад зробити операцію).

7. В анамнезі – звертання до багатьох медиків і цілителів.

8. Надмірне приймання знеболювальних препаратів.

Практичні поради Алгоритм дії медичної сестри Сприймання хворого як симулянта чи аграванта заважає встановити належний контакт. Визнавайте те, що біль дійсно існує, хоч джерела його виявити не вдається.

Біль нерідко провокується або посилюється під впливом певного стресогенного фактора. Старайтесь виявити фактор, який викликає або посилює біль.

Проведення відволікальних заходів зменшує фіксацію уваги хворого на больових відчуттях. Приділяйте йому якнайбільше уваги (навіть тоді, коли він не зосереджується на болю). Застосовуйте заспокійливі процедури (наприклад розтирання спини, тепла ванна, грілка). Фіксація уваги на болю посилює його.

Будьте уважні до хворого, але не акцентуйте свою увагу на його болю.

Стан тривоги і страху посилює відчуття болю. Слідкуйте за емоційним станом хворого.

Створюйте хворому умови для занять аутотренінгом, заохочуйте його до цікавої діяльності.

ДІАГНОЗ – СИНДРОМ ПЕРЕДМЕНСТРУАЛЬНОГО НАПРУЖЕННЯ

Визначення: синдром передменструального напруження, яке, згідно з МКХ-10, називають передменструальним дисфоричним розладом, проявляється рядом соматичних і емоційних симптомів, що виникають протягом останнього тижня лютеїнової фази менструального циклу і проходять упродовж декількох днів після початку його фолікулярної фази. У більшості жінок ці симптоми виникають за тиждень до початку менструації і зникають через декілька днів після її початку.

Даний синдром виникає і в жінок, у яких відсутність менструації зумовлена екстирпацією матки, але збережена функція яєчників.

Для синдрому передменструального напруження характерним є наявність таких симптомів: 1. Виражена афективна лабільність (раптове відчуття суму, туги, плаксивість).

2. Схильність до дисфоричних реакцій із подразливістю і гнівливістю.

3. Виражена тривога з відчуттям напруженості та надмірності.

4. Виражений депресивний настрій із відчуттям безнадійності й розпачу, а також наявністю самоосуджуючих думок.

5. Зникнення інтересу до звичайних видів діяльності й спілкування.

6. Легка фізична і розумова втомлюваність.

7. Суб’єктивне відчуття тяжкості при спробі зосередитись.

8. Виражена зміна апетиту (або відсутність його, або переїдання, або сильне бажання з’їсти якусь певну страву).

9. Сонливість або безсоння.

10. Ряд інших симптомів, характерних для конкретної жінки: набухання молочних залоз; головний біль, який може нагадувати мігрень; біль у суглобах або м’язах; відчуття здуття живота; непереносимість алкоголю; вугрі; цистит; олігурія; зміни сексуального потягу; забудькуватість; м’язові судоми; суїцидальні думки; набряки.

Практичні поради Алгоритм дії медичної сестри Втома посилює симптоми передменструального синдрому. Рекомендуйте жінці адекватний відпочинок і сон, а також уникнення нервово-психічних навантажень у передменструальний період.

Стрес підвищує рівень тривоги, а тривога загострює сприйняття болю. Рекомендуйте жінці уникати стресових ситуацій.

Відволікальні заходи зменшують концентрацію уваги на неприємних відчуттях і переживаннях. Застосовуйте заспокійливі сестринські процедури (розтирання спини, тепла ванна, грілка-подушка). Приділяйте хворій додаткову увагу, багато розмовляйте з нею на різноманітні теми.

Вираження багатьох симптомів синдрому передменструальної напруженості може залежати від характеру їжі.

Поради: – обмежте приймання жирів (особливо тваринних), молочних продуктів, рафінованого цукру, кухонної солі, кофеїну; – вживайте продукти, які містять комплексні вуглеводи (овочі, боби, каші, цілісні зерна); – скоротіть вживання рафінованих цукрів; – рекомендуйте приймати полівітаміни.