|
Сторінка 2 Конфлікт при виконанні батьківської функції.
Моделі сексуальності змінені.
Мислительні процеси змінені.
Напруження, пов’язане з роллю того, хто допомагає.
Порушення особистісної ідентифікації.
Пошкодження тіла, високий ризик.
Порушення статевої функції.
Порушення самооцінки.
Порушення здатності самоаналізу, самоспостереження і самопізнання.
Порушення формули сну.
Порушення схеми тіла.
Насилля, високий ризик (спрямоване на себе або інших).
Нетримання імперативне.
Нетримання психогенне, функціональне.
Недостатня самодопомога: купання, гігієна, одягання, догляд, харчування, туалет.
Непереносимість діяльності.
Недотримування режиму приймання ліків.
Обслуговування вдома порушене.
Однобічна занедбаність.
Отруєння, високий ризик.
Посттравматична реакція.
Психологічний захист.
Психотравма у сфері духовних переживань.
Психофізіологічна адаптація в сім’ї (потенціал для особистісного росту, втрата працездатності) не ефективна.
Реакція горя передчасна, патологічна.
Реакція органів дихання дитини при відлученні від грудей, патологічна.
Ріст і розвиток змінені.
Самооцінка ситуаційно низька, хронічно низька.
Сімейні процеси змінені.
Синдром, зумовлений психотравмою в результаті згвалтування: прихована реакція, складна реакція.
Соціальна ізоляція.
Соціальна взаємодія.
Вербальне спілкування порушене.
Страх.
Стресовий синдром у зв’язку із зміною людей, які оточують хворого.
Терморегуляція неефективна.
Тривога.
Фізична рухливість порушена.
Форми поведінки, продиктовані надмірною увагою до здоров’я.
Цілісність шкіри і тканин порушена.
Проте, запроваджуючи сестринський діагноз у психіатричну службу України, потрібно враховувати ряд суттєвих факторів, які свідчать про недоцільність механічного перенесення досвіду психіатрії країн Заходу в наші умови:
1. У США чітко дотримуються класифікації DSM-IV, яка значною мірою “розмиває” нозологізм, а в Україні традиційно функціонує нозологічний напрямок.
2. Загальнобіологічна, загальномедична і теоретична фахова підготовка вітчизняних медсестер є значно вища, ніж у США.
3. Сестринський діагноз у США акцентує увагу лише на окремих проявах, які ускладнюють і порушують життя хворого і людей, які його оточують, без врахування основного синдрому, етіології, патогенезу і динаміки патологічного процесу, що обумовлено недостатнім рівнем теоретичної підготовки медсестер і обумовлює малоосмислений механічний підхід до догляду за хворим, що проводиться за принципом “окремий прояв – конкретний контрзахід”.
4. Сестринські діагнози, прийняті в США, є керівництвом до дії саме медсестер, а тому вони недостатньо інформативні для лікаря-куратора в плані оцінювання динаміки стану хворого в періоди, коли лікар безпосередньо не спостерігає хворого (контакт лікаря з хворими обмежений межами робочого часу, а чергові медсестри спостерігають за ними постійно). Таким чином, створюється своєрідний штучний розрив між діяльністю лікарів і роботою медсестер, чим порушується принцип єдності функціонування ланок при наданні медичної допомоги.
5. Діяльність медиків у США суворо регламентована інструкціями і діючими стандартами, що зумовлено двома основними факторами: Кожну послугу лікаря і медперсоналу необхідно оплачувати.
Будь-яке порушення інструкції практично завжди тягне за собою судове переслідування медиків, це призводить до того, що медики США більше звертають увагу на пильне виконання узаконених стандартів, ніж на поклики совісті й альтруїзму. У нашій ментальності традиційно панує більша довіра до совісті й компетенції медиків, ніж до інструкцій, якими вони користуються. Судові процеси проти медиків у нашій країні – рідкість, а в США це є звичайним і дуже поширеним явищем.
Самі ж американські фахівці із сестринського діагнозу усвідомлюють, що стандартизований перелік сестринських діагнозів NANDA та їх формування є недосконалими. Після випробовування доцільності використовування стандартних 109 сестринських діагнозів в умовах клініки визнана сестра-фахівець із психіатрії М. Таунсенд уточнила принципи встановлення розширеного обгрунтованого сестринського діагнозу і рекомендувала найбільш важливі діагнози, адаптовані до безпосередніх потреб психіатрії, широко використовувати в практиці.
|
Сайт
