Медсестринська діагностика і допомога

Сторінка 34

Метод лiкування: дихальнi вправи для звiльнення почуттiв, руховi вправи як звiльнення енергiї (брикання), масаж.

Метод Фельденкрайса – увага на позi тiла, ствердження свого “Я” через позу, поставу.

Метод Александера – вивчення звичних поз i постави та їх корекцiя.

Загальні правила для груп: Кількість членів групи: чотири чоловiки – мiнiмум для життєдiяльностi групи; психоаналiтичнi групи – 6-8 чоловiк, групи особистого росту – 8-15 (до 50 чоловік).

Тривалість заняття – 90 хв.

Групи за статевим складом гетерогеннi.

Групи складають люди з різними думками, що призводить до напруги i конфронтацiї, переборення яких досягають успiхом в оптимальному навчаннi й ростом особи.

Фактори лiкувального впливу в психокоригувальній групi: єднiсть, навiювання надiї, узагальнення, альтруїзм, надання iнформацiї, численне перенесення (група – сiм’я), мiжособове навчання (нова поведiнка з людьми), розвиток мiжособових відносин, iмiтуюча поведiнка, катарсис.

Проводячи будь-який вид психотерапії, завжди пам’ятайте слова Г. Сельє: “… ваша цінність вимірюється здатністю заслужити любов ближнього” і біблійну мудрість: “відносись до інших так, як ти хочеш, щоб вони відносились до тебе”.

Органiзацiя роботи середнього медперсоналу при обслуговуваннi хворих із психiчними порушеннями в стацiонарi Права та обов’язки середнього медичного персоналу, як і персоналу взагалі, регламентуються внутрішнім розпорядком лікарні, зокрема психіатричної чи психоневрологічної (див. додаток 2).

Велике значення, особливо при першiй зустрiчi з хворим, має зовнiшнiй вигляд медичного працiвника. Неохайно вдягнена медсестра не викликає поваги i довiри, а занадто екстравагантні одяг i зачiска, зловживання косметикою i прикрасами наштовхують на думку про легковажнiсть такої людини. Потрiбно пам’ятати, що, згiдно з вимогами технiки безпеки, не можна пiд час роботи носити перснi, каблучки, намисто, сережки, браслети. Вигляд цих блискучих предметiв, по-перше, посилює психомоторне збудження психiчнохворих, а, по-друге, може зацiкавити їх, що призводить до тiлесних ушкоджень медперсоналу, коли хворий намагається зiрвати з нього прикраси. Медичним сестрам необхідно одягати акуратний, чистий халат, волосся потрібно заховати пiд медичну хустинку чи ковпак.

Медична сестра, яка працює в психiатричному вiддiленнi, повинна бути особливо дисциплiнованою. Недопустимими є запiзнення на роботу, вiдлучення з поста, невиконаннялiкарськихпризначень.Цеможе призвестидотяжкихiнавiтьтрагiчнихнаслiдкiв.

Не можна пiд час роботи обговорювати з колегами власнi справи, один одного, лiкарiв та їхні дії. Не рекомендують перешіптуватись мiж собою, тому що внаслiдок властивої психiчнохворим пiдозрiливостi вони можуть сприйняти сторонню розмову стосовно себе, подумати, що над ними смiються або змовляються проти них.

Важливим моментом є органiзацiя правильного мiжособового спiлкування в колективi й iз хворими. Спiлкуючись мiж собою та з молодшим медперсоналом, звертатися потрiбно на “ви”, по iменi й по батьковi, навіть до хворих, які через свій психічний стан не можуть оцінити це, пам’ятаючи про спостережливість та висновки щодо дій медсестри інших хворих. У присутностi пацієнтів недопустимими є зауваження пiдлеглим, крики, сварки тощо. При спiлкуваннi з хворими велике значення мають такі загальнолюдськi якостi медичного працiвника, як витримка, культура, спiвпереживання тощо. Розмовляти з ними потрiбно спокiйно, врiвноважено, привiтно. Недопустимi як грубiсть, рiзкiсть, зневага, так i панiбратство, флiрт. При спілкуванні з хворими, які можуть висловлювати маячнi iдеї рiзного змiсту, недоречними є насмiхання, iронiя, показова жалiсть, автоматичне погодження з почутим, тим бiльше неуважнiсть. Ставлення до хворого з розладами психiки необхідно максимально наблизити до звичайного ставлення, воно повинно бути нейтральним за емоційною реакцією. Не можна керувати хворими, тому що це може призвезти до протидiї, посилення збудження. Медична сестра, яка добре знає психiатрiю, нiколи не буде ображатися на хворих, розумiючи, що їх неправильна поведiнка зумовлена психiчним захворюванням. Однак, спiвчуваючи їм, необхiдно проявити i твердiсть характеру, щоб не допустити порушення лiкарняного режиму. Нiколи не потрiбно обiцяти хворим те, що не зможете чи навiть не захочете зробити. Це призведе до втрати довiри до вас.