|
Сторінка 4 Сестринський діагноз підвищує “дисципліну” клінічного мислення медсестри, спонукає її вдосконалювати свої знання, а практичні поради допоможуть їй виконувати конкретні дії в логічному порядку згідно з рекомендованим алгоритмом.
Автори підручника усвідомлюють, що запропонована ними концепція є лише першою спробою зробити посильний внесок у цю проблему (значною мірою на рівні самої постановки питання). Кінцеве вирішення її – справа майбутнього. Життя внесе свої корективи, і в майбутньому, безумовно, викристалізуються альтернативні підходи щодо вирішення проблеми запровадження сестринського діагнозу в психіатричній службі України.
Невідкладні стани в психіатрії і наркології.
Типові (найважливіші) медсестринські діагнози.
Основні принципи й алгоритми сестринської допомоги
ДІАГНОЗ – ПСИХОМОТОРНЕ ЗБУДЖЕННЯ
Найчастішим з екстрених станів, які небезпечні для хворого та людей, які його оточують, і вимагають невідкладної медичної допомоги, є так зване гостре психомоторне збудження. Це гострий психотичний стан, зумовлений різними психічними захворюваннями, що супроводжується вираженим руховим і мовним збудженням, а також психопатологічною симптоматикою, що становить небезпеку для людей або самого хворого.
Залежно від причини, розрізняють такі основні види психомоторного збудження з відповідною клінікою: 1. Галюцинаторно-маячне. Збудження виникає внаслідок галюцинаторних і маячних переживань. Особливі збудження визначаються характером галюцинацій і відповідним сюжетом маячних ідей. Трапляється при шизофренії, отруєнні наркотиками з галюциногенною дією, реактивних психозах.
2. Делірійне. Збудження в основному викликається інтоксикаціями, інфекційними хворобами, травмами.
3. Маніакальне. Збудження супроводжується піднесеним настроєм, надцінними та маячними ідеями переоцінки особистості (величі, багатства тощо), надмірною діяльністю, співами, танцями, декламуванням віршів або виголошенням коротких промов на різну тематику, підвищеним статевим потягом, епізодичною гнівливістю з агресивними тенденціями.
Є характерним для маніакальної фази маніакально-депресивного психозу, маніакальної фази циркулярної форми шизофренії, алкогольного і наркотичного сп’яніння, туберкульозної інтоксикації.
4. Меланхолійний вибух – це збудження, зумовлене крайнім загостренням депресивних переживань.
При ньому душевна туга стає непереносимою. Хворий знаходиться в стані депресивного відчаю. Прагнучи обірвати тяжкі душевні муки, він може вдатись до суїцидних дій. Для цього стану є характерним лемент із різко вираженою руховою активністю. Меланхолійний вибух властивий депресивній фазі маніакально-депресивного психозу, інволюційній і реактивній депресії.
5. Кататонічне і гебефренічне збудження – це безглузде збудження з кривляннями, клоунізмами і хаотичними асоціальними включеннями в поведінку.
Трапляється при відповідних формах шизофренії.
6. Епілептичне збудження – це крайній ступінь дисфорії з вираженими агресивними і руйнівними тенденціями. Виникає при епілепсії.
7. Еректильне збудження – це немотивоване, хаотичне, безглузде і безпідставне збудження, що з’являється в осіб з вираженою олігофренією.
8. Афект фізіологічний – це короткотривала і сильна позитивна або негативна емоція, яка виникає у відповідь на дію внутрішніх чи зовнішніх факторів і супроводжується психомоторним збудженням та вираженими сомато-вегетативними проявами: блідістю або гіперемією шкіри та слизових, тахікардією, підвищенням або зниженням артеріального тиску, загальним тремором, імперативними позивами на акт дефекації тощо.
Свідомість не потьмарюється, людина усвідомлює свої дії. Після закінчення афективної реакції амнезії немає. До фізіологічного афекту схильні особи з психопатією збудливого кола.
9. Патологічний афект – це короткочасний психічний розлад, який виникає у відповідь на інтенсивну, несподівану психічну травму і проявляється афективним розрядом на фоні запаморочливого стану свідомості, за яким настають загальна розслабленість, байдужість і, як правило, глибокий сон; супроводжується повною або частковою ретроградною амнезією.
|
Сайт
