Спеціальна психіатрія

Сторінка 7

Рiзнi форми непсихотичних i психотичних порушень психiки потребують диференцiйованої медикаментозної корекцiї. Застосування психофармакологiчних препаратiв для того, щоб хворий заспокоївся, здебiльшого погiршує його психiчний стан. Наприклад, при депресiї у хворого з’являється виснажливе безсоння, а призначення амiназину (щоб хворий краще спав) посилює депресiю. Тому медична сестра повинна строго виконувати призначення лiкаря.

В астенiзованих хворих порiг сприймання знижений. Звичайнi подразники для них є надсильними. Медична сестра повинна забезпечити охоронний режим.

Хвороба може змiнювати характер i поведiнку хворого. Медична сестра повинна вмiти диференцiювати, що залежить вiд хвороби, а що – від поганого виховання.

Якщо у хворого розвинувся соматогенний або iнфекцiйний психоз, бiля нього необхідно встановити цілодобовий iндивiдуальний пост. При психомоторному збудженні хворого слiд тимчасово зафiксувати до лiжка.

Хворi зі зниженням пам’ятi та iнтелекту повиннi бути пiд пильним наглядом чергового медперсоналу, їх краще розмістити в загальних палатах пiд нагляд сусiдiв.

Якщо хворий не орієнтується, де знаходиться, його потрiбно забезпечити посудиною для збирання сечi або поставити постiйний сечовивiдний катетер із сечоприймачем.

Якщо у хворого розвинувся соматогенний психоз, медична сестра не має права допускати до нього вiдвiдувачiв або розголошувати iнформацiю про його психiчний стан. Вони можуть поширювати чутки про те, що хворий збожеволiв.

Це викличе небажанi наслiдки в моральному i соцiальному планах.

Медична сестра повинна добре орiєнтуватись в основних соматичних по рушеннях психiки i вмiти доглядати за хворими.

Якщо прогноз хвороби не сприятливий або у хворого має мiсце венеричне захворювання, медична сестра повинна зберiгати це в таємниці.

Питання для самоконтролю 1. Класифiкацiя непсихотичних порушень психiки, зумовлених соматичними та iнфекцiйними хворобами.

2. Класифiкацiя та клiнiка варiантiв астенiчного синдрому.

3. Основнi змiни характеру й особистостi, зумовлені хронiчними захворюваннями.

4. Критерiї дiагностики соматогенного психозу.

5. Особливостi порушень психiки, зумовлених судинною патологiєю.

6. Типовi змiни психiки при туберкульозi.

7. Типовi змiни психiки, зумовленi онкологiчними хворобами. Необхiднiсть збереження медичної таємницi.

8. Особливостi догляду за хворими зі зниженням пам’ятi та iнтелекту.

9. Клiнiка та особливостi догляду за ВIЧ-iнфікованими хворими та хворими на прогресивний паралiч.

Функцiональнi розлади психiки Медичним сестрам, якi працюють у лiкувальних закладах будь-якого профiлю, у своїй повсякденнiй трудовiй дiяльностi доводиться стикатись із хворими, в яких розлади психiки мають функцiональний, перехiдний характер. Здебiльшого такi психiчнi порушення є непсихотичними. Відповідно до сучасної Мiжнародної класифiкацiї хвороб (10-й перегляд), вони входять у рубрику “Невротичнi, пов’язанi зі стресом i соматоформнi розлади” (F 4).

У зв’язку з тим, що в доступній студентам i медичним сестрам навчальній та довiдковій лiтературі подано традицiйну вiтчизняну нозологiю, для кращого розумiння матерiалу нижче наведено двi термiнологiї: згiдно з МКХ-10 та згідно з традицiйним нозологічним аналогом. Це невротичні психогенні реакції (ситуацiйна психогенна реакцiя, невроз тривожного очiкування, панiчнi розлади), неврози у вигляді неврастенiї, дисоцiативнихабоконверсiйнихрозладів(iстеричнийневроз),нав’язливихдумок,фобiй i компульсивних дiй (невроз настирливих станiв), соматизованi й соматоформнi розлади (психосоматичнi хвороби). Iнколи психогенні розлади психiки проявляються дисоцiативними й конверсiйними (iстеричними) психозами, гострою реакцiєю на стрес та посттравматичними стресовими розладами (гострi й затяжнi реактивнi психози).

Невротичні психогенні реакції Ситуацiйна психогенна реакцiя. У бiльшостi хворих, якi звернулись за медичною допомогою i пiсля обстеження дiзнались, що в них є небезпечне для здоров’я, продовження професiйної дiяльностi або для життя захворювання, що обов’язково вимагає вiдповiдного, нерiдко тривалого, лiкування, розвиваються ситуацiйнi психогеннi невротичнi реакцiї. Останнi практично завжди розвиваються у хворих на iшемiчну хворобу серця, туберкульоз, сифiлiс, цукровий діабет, із ВIЧ-iнфекцiєю, прогресуючою хронiчною нирковою недостатнiстю, ускладненими формами виразкової хвороби шлунка i дванадцятипалої кишки, онкологiчними хворобами тощо.