Спеціальна психіатрія

Сторінка 29

Нерiдко спочатку з’являється аура (“подув”) – рiзнi хворобливi явища, якi переживає хворий протягом декiлькох секунд безпосередньо перед виключенням свiдомостi. Зорова аура – видiння жахаючого характеру з яскравим, зловiсним забарвленням: криваво-червоним, чорним (прiрва, клуби вогню, яскравого полум’я, будинки, що валяться тощо). При слуховiй аурi хворi чують свист, барабанний бiй, дзвiн, трiск, iнодi мелодiї тощо. При нюховiй аурi вони чують запахи, здебільшого неприємні (горiлого м’яса, мертвеччини тощо). Смакова аура – поява неприємного відчуття в ротi (гiркого, металiчного тощо).

Сенсорна аура – рiзнi, iнодi зовсiм незвичнi, вiдчуття власного тiла.

Часто виникають вiсцеральнi аури. Хворi скаржаться на раптовий, нападоподібний біль у животi, iнодi напад нудоти i блювання, серцебиття, раптове настання ядухи, відчуття голоду і спраги. При руховiй аурi в них раптово виникають різні рухи: скреготання зубами, жувальнi рухи, раптовий бiг уперед, окремi м’язові посмикування, тики тощо. Психiчна аура проявляється появою у хворих відчуття тваринного страху, а iнодi екстазу або блаженства.

Напад починається з виключення свiдомостi. Хворий падає на землю, як пiдкошений, iнодi з пронизливим криком або мимренням. Розвивається фаза тонiчних судом: тулуб вигинається в корчах, дихання затримується внаслiдок спазму голосової щiлини, обличчя, нiгтi, губи блiднуть, потiм стають цiанотичними, набуваючи темно-синього кольору, звiдки й виникла назва “чорна хвороба”. У цей момент нерiдко вiдбувається прикушування язика або внутрiшньої поверхнi щiк. Рот скривлюється, голова повертається вбiк.

Здебiльшого тонiчна фаза триває до 30 секунд. Вiдтак тонiчні судоми перетворюються на клонiчнi. При цьому дихання свистяче, на губах з’являється пiна, iнодi з домiшкою кровi. Хворий перебуває в коматозному станi. Реакцiї на подразники (слабкi й сильнi) вiдсутнi, зокрема зiницi на свiтло. Спостерігають захисну мигальну реакцiю, відсутні сухожильнi рефлекси, порушення регуляцiї сфiнктерiв (вiдбувається мимовiльне сечовипускання, рiдше дефекацiя), патологiчнi рефлекси. Пульс ниткоподібний. Найчастiше фаза клонiчних судом триває 1-2 хв, рiдко довше.

Пiсля припинення судом хворий поступово з коматозного стану переходить у стан сопору, потiм оглушення, який звичайно закiнчується сном, що триває до 1 години.

Iнодi замiсть засинання переходить у стан ясної свiдомостi. Спочатку вiн розгублений, слабо орiєнтується в ситуацiї, виникає олiгофазiя (хворий тяжко пригадує слова, особливо iменники, мова його обмежена), рухи погано координованi. Поступово свiдомiсть цiлком вiдновлюється, але нерiдко протягом кiлькох годин, iнодi навiть днiв, хворi вiдчувають розбитiсть, скаржаться на головний біль і біль м’язів.

Малi напади характеризуються втратою свiдомостi (на 2-5 с), вiдсутнiстю падiння хворого. При цьому можуть зберiгатися поза, в якiй хворий перебував до моменту нападу, i рухи, якi вiн ранiше виконував, але вони стають безладними, хаотичними. Спостерiгають окремi м’язовi скорочення, наприклад м’язiв обличчя, мова незв’язна. Пiсля закiнчення нападу виникає амнезiя.

Сам факт наявності судомного нападу або конвульсій не завжди свідчить, що в людини є генуїнна епілепсія. Ці пароксизми можуть бути зумовлені інтоксикацією, черепномозговою травмою, органічним ураженням головного мозку, правцем, гістріорними істеричними та конвертивними розладами, еклампсією вагітних тощо. Чим молодша дитина, тим менш зрілі в неї структури мозку, і при дії шкідливого фактора можуть розвинутися конвульсії (напади).

Психiчнi еквiваленти – це розлади психiчноїдiяльностi,щовиникаютьпароксизмально; вони можуть розвиватися як у зв’язку з нападами, так i незалежно вiд них.

З численних форм психiчних еквiвалентiв епiлептичного нападу найчастiше (практично у всiх хворих) траплються дисфорiї. Дисфорiї – це перiодичнi напади похмурого, буркiтливо-дратiвливого, злобного i понурого настрою з пiдвищеною чутливiстю до будь-якого зовнiшнього подразника, що часто супроводжується винятковою озлобленiстю i роздратуванням. Такi змiни емоцiй виникають з будьякого, навiть незначного, приводу або i без нього. У станi дисфорiї хворi схильнi до конфлiктiв i агресивної малоконтрольованої поведiнки. Тривалiсть дисфорiй рiзна: вiд декількох годин до декiлькох днiв.