Спеціальна психіатрія

Сторінка 17

У виникненнi психосоматичних розладiв значну роль вiдiграє дiя 5 факторiв: фрустрацiйна та емоцiйна напруженість; енергетичний потенцiал i антистресова стiйкість; контроль над соцiальною поведiнкою; розвиток ендогенної прихованої депресiї; розвиток органних або системних неврозiв.

Розрізняють такі диференцiйно-дiагностичнi критерiї, за допомогою яких можна запiдозрити наявнiсть психосоматичного захворювання: атиповiсть клiнiчних проявiв; невiдповiднiсть клiнiчних проявiв результатам об’єктивного параклiнiчного обстеження; неефективнiсть лiкування в спецiалiстiв соматоневрологiчного профiлю.

Прихована депресiя – це ендогенний депресивний стан, при якому на перший план в клiнiчнiй картинi захворювання виходить велика кількість рiзноманiтних соматичних скарг, власне психiчнi афективнi її прояви стертi, нерiдко виступають за їх фасадом (синонiми “соматизованi розлади”, “депресiя без депресiї”, “замаскована депресiя”, “латентна депресiя”, “вегетативна депресiя”, “соматична циклотимiя”).

Вважають, що близько 15-25 % осіб, якi звертаються i лiкуються в лiкарiвiнтернiв, насправді мають приховану депресiю. Вiдомо, що прихована депресiя – це стан, який може зумовлювати високий суїцидний ризик.

Численнi сомато-вегетативні порушення зводяться до таких варiантiв маскованої депресiї: 1. Алгiчно-сенестопатичний: – кардiалгiчний (біль у дiлянцi серця); – цефалгiчний (головний бiль); – абдомiнальний (біль у рiзних дiлянках живота).

2. Агрипiчний (стiйке безсоння).

3. Дiенцефальний: а) вегетативно-вiсцеральний (перiодична тахiкардiя, пiтливiсть, відчуття жару, нестачi повiтря, посилена перистальтика шлунка i кишечника, псевдопозиви на дефекацiю); б) псевдоастматичний (нападоподiбно виникають порушення частоти, ритму i глибини дихання із суб’єктивним вiдчуттям ядухи); в) вазомоторно-алергiчний (перiодично, найчастiше восени або навесні, з’являється відчуття закладення носових ходiв з утрудненням носового дихання, відчуття тяжкостi або онiмiння в дiлянках гайморових пазух).

4. Обсесивний.

5. Наркоманiчний (проявляється псевдозапоями).

6. Порушення сексуальної сфери.

Критерії диференційної діагностики прихованої депресії Наявність субдепресивних станів із погіршанням самопочуття і вітального тонусу під кінець ночі й вранці та покращанням суб’єктивного стану ввечері.

Наявність різноманітних сомато-вегетативних поліморфних скарг, які не стосуються певної конкретної хвороби. Характерними є стійкість, тривалість і топографічна атиповість болю та неприємних відчуттів.

Наявність розладів вітальних функцій (порушення сну, апетиту, схуднення, статеві порушення, менструальні розлади) Особливості перебігу захворювання: періодичність і хвилеподібність сомато-вегетативних і психічних розладів, спонтанність їх виникнення і зникнення, схильність до сезонності (осінньо-весняні) проявів захворювання.

Відсутність ефекту від соматичної терапії і наявність ефекту від застосування антидепресантів.

Позитивна аміназино-еозинофільна проба. У хворого визначають кількість еозинофілів у периферичній крові натще вранці, а потім – через 30 хв після внутрішньом’язової ін’єкції 1 мл 2,5 % розчину аміназину. Збільшення загальної кількості еозинофілів більш як на 30 % із великим ступенем вірогідності свідчить про наявність прихованої депресії.

Стандартизований тест ММРІ. Підвищення балу за шкалою депресії вказує на приховану депресію, а всіх чи більшості “емоційних” шкал (істерії, маніакальної, депресивної, іпохондрії і, певною мірою, психопатизації і соціальної інтроверсії) – на невротичні зміни особистості.

Основнi клiнiчнi форми прихованої депресiї Кардiалгiчний синдром. Хворі скаржаться на біль i неприємнi вiдчуття рiзного характеру в дiлянцi серця. Біль має стискаючий, ниючий, щемливий чи сверблячий характер. Виникають вiдчуття судоми, пульсацiї, печії, стискання в передсерднiй дiлянцi, сильнi серцебиття і перебої. Здебільшого біль не минає досить довго (вiд тижня до кiлькох мiсяцiв) i має тупий характер, значно рiдше гострий, колючий, пекучий біль має нападоподiбний характер, що нагадує стенокардiю.