Спеціальна психіатрія

Сторінка 4

Манiакальний синдром iнколи розвивається у хворих із безбольовими формами iнфаркту мiокарда. Вони намагаються порушити лiжковий режим, що може призвести до фатальних наслiдкiв. У таких випадках хворi пiдлягають тимчасовiй м’якiй фiксацiї до лiжка.

Деякі хворі мають пiдвищену чутливiсть до певних медикаментiв. Застосування атропiну або препаратiв з атропiноподiбною дiєю навiть у звичайних дозах може викликати атропiновий, або медикаментозний, делiрiй, гормонiв кори надниркових залоз – манiакальний стан. Медична сестра повинна про це пам’ятати i придiляти таким хворим особливу увагу.

При сприятливому перебiзі соматогенні та iнфекцiйнi психози повнiстю проходять. У перiод видужання у хворих певний час має мiсце астенiчний синдром у рiзних модифiкацiях.

Проте iнколи психiчнi порушення повнiстю не проходять, а трансформуються в певнi стiйкi психопатологiчнi синдроми, якi змiнюють особистiсть хворого, а iнколи призводять до iнвалiдностi.

У хворих із психастенiєю в преморбiдi можуть розвинутись стiйкi змiни особистостi за iпохондричним типом, в iнших залишаються рiзноманiтнi фобiї.

Такi хворi потребують не стiльки медикаментозного лiкування, скільки тактовної адекватної психотерапiї, елементами якої повинна володiти медична сестра.

Якщо патологiчний процес уражає головний мозок (судиннi захворювання, iнсульти, травми, оперативнi втручання, цукровий дiабет, уремiя, iнтоксикацiя, менiнгiти, енцефалiти тощо), у хворого розвивається психоорганiчний синдром.

Психоорганiчний синдром – це зниження вольової дiяльностi, пам’ятi, уваги та iнтелекту внаслідок органічного ураження головного мозку.

Зниження останньої сфери психiки може сягати рiвня деменцiї (див. розділ “Порушення пам’ятi та iнтелекту”). Медичнi сестри повинні з розумiнням ставитись до таких дефектiв психiки i бути терплячими при доглядi за цими хворими.

На сьогоднішній день найбiльш поширеними соматичними захворюваннями, якi призводять до виражених змiн психiки, є атеросклероз судин головного мозку, гiпертонiчна хвороба, iшемiчна хвороба серця, онкологiчнi хвороби, туберкульоз, цукровий дiабет, черепномозковi травми. У зв’язку зі значним поширенням венеричних захворювань можна очікувати зростання кiлькостi хворих із прогресивним паралiчем i психiчними порушеннями внаслiдок ВIЧ-iнфiкування.

Практично всi цi захворювання при прогресивному перебізі здатнi призводити до корсакiвського синдрому, енцефалопатiї та психоорганiчного синдрому із зниженням пам’ятi та iнтелекту, яке може сягати рiвня деменцiї. Догляд за такими хворими має певнi особливостi. Так, хворі на атеросклероз судин головного мозку вночi часто не зорiєнтуються, де знаходяться. Пiсля вiдвiдування туалету вони не можуть знайти свою палату. Тому таких хворих бажано розмiстити в палатах, якi знаходяться бiля туалету, а ще краще залишати їм на нiч посудину для збирання сечi. На обстеження поза межами вiддiлення хворих повинен супроводжувати медперсонал, щоб вони не заблукали.

Хворi, в яких внаслiдок iнстульту розвинулась афазiя, часто схильнi до неадекватних емоцiй з експлозивністю i брутальнiстю. Вони можуть кидати здоровою рукою рiзнi предмети, без причини ридати, битись, мова їх обмежена окремими вигуками, а нерiдко – елементами нецензурних виразiв. Медична сестра повинна розумiти, що така поведiнка є наслiдком хвороби. Необхiдно спокiйно i ввiчливо виконувати свої обов’язки та проводити роз’яснювальну роботу з родичами хворих, яких пригнiчує їх психiчний стан. Хворих на iшемiчну хворобу серця та з тяжкими формами гiпертонiчної хвороби потрібно розмістити в палатах, якi знаходяться бiля сестринського поста, щоб при розвитку серцевого нападу або гiпертонiчного кризу вчасно їх дiагностувати i надати необхiдну допомогу. Крім того, їх необхiдно розмістити в палатах з iншими хворими, а не в окремих, щоб при погiршанні стану було кому покликати медсестру. Це ж стосується і хворих на цукровий дiабет, у яких може розвинутись непередбачена дiабетична кома. Їжу пацiєнти повиннi зберігати в холодильнику, але хворi на цукровий дiабет деякі продукти із вуглеводами, якi легко засвоюються організмом, повинні тримати у своїй тумбочцi (цукор, цукерки, мед, варення тощо).