Сторінка 27 Нерiдко супроводжується брутальним, із втратою найменших ознак самоконтролю, сексуальним розгальмуванням. Руховий компонент збудження переважає над мовним. Iнтелектуально-мнестичний компонент мовного збудження не має характерних для манiакально-депресивного психозу дотепностi, кмiтливостi, влучностi. Руховому збудженню нерiдко властиві вираженi риси гебоїдностi.
Клiнiка депресивної фази цiєї форми шизофренiї, на вiдмiну вiд манiакальнодепресивного психозу, проявляється монотоннiстю депресiї, вiдсутнiстю циркадного добового ритму самопочуття i вiтального тонусу, вiдсутнiстю трiади Протопопова, вираженням проявiв апатичного або iпохондричного компонента з паралогiчною чи маячною iнтерпретацiєю сенестопатiй.
Застосування мелiпрамiну часто посилює тривогу i загострює маячну симптоматику. Ця форма шизофренiї вiдносно сприятлива. Вона перебігає нападоподiбно з достатньо якiсними ремiсiями.
Останнiм часом зростає питома вага неврозоподiбної i психопатоподiбної форм шизофренiї з в’ялим перебiгом.
Ці форми шизофренiї розвиваються повiльно i непомiтно. Явища деградацiї особистостi за шизофренiчним типом з’являються вiдносно пiзно.
Фебрильна форма шизофренiї розвивається пiсля кiлькох рецидивів шизофренiчного процесу з переривчастим перебiгом, а iнколи в дебютi захворювання. Як правило, спочатку з’являється маячна сплутанiсть, нерiдко з онейроїдним компонентом. Через 1-3 доби психомоторне збудження змiнюється аментивним синдромом з елементами кататонiчного ступору. Рiзко пiдвищується температура, яка не знижується при прийманні ацетилсалiцiлової кислоти й амiдопiрину.
Прогресують явища зневоднення, язик висихає, губи трiскаються i запiкаються кров’ю.
Без своєчасного застосування сучасних методiв лiкування ця злоякiсна форма шизофренiї найчастiше закiнчується смертю.
Лiкування шизофренiї при загостреннi хвороби проводять у стацiонарних умовах. Якщо хвороба не запущена, застосовують iнсулiнокоматозну терапiю. Протягом курсу лiкування викликають 20-30 коматозних станiв.
Найчастiше для лiкування шизофренiї призначають нейролептики за принципом “синдром-мішень”.
При гострому психомоторному збудженнi використовують нейролептик із загальною седативною дiєю амiназин по 300-600 мг на добу. Для лікування галюцинацiй застосовують галоперидол по 20-40 мг на добу. Наявнiсть маячення є показанням для призначення стелазину – по 40-80 мг на добу. При кататонiчних синдромах рекомендують приймати мажептил – по 60-80 мг на добу. Стiйке безсоння лiкують тизерцином по 100-300 мг на добу. Для активiзацiї хворих застосовують френолон або сонапакс. При вираженiй психопатоподiбнiй симптоматицi призначають лепонекс – по 300-400 мг на добу. При депресивних станах – антидепресанти в поєднаннi з невеликими дозами нейролептикiв.
Курсову електроконвульсiйну терапiю призначають хворим із фебрильною формою шизофренiї (3-4 сеанси на добу), а також у тих випадках, коли виражена продуктивна симптоматика резистентна до психофармакологiчних засобів.
У результатi лiкування розвивається один з чотирьох типiв ремiсiй. Ремiсiя “А” означає практичне видужання з вiдновленням працездатностi, хворі не можуть виконувати тільки роботу, пов’язану з носiнням зброї і користуванням вибуховими речовинами тощо. Ремiсiя “В” – продуктивна симптоматика зникає, але залишаються непсихотичнi (астенiчнi або неврозоподiбнi) розлади. Працездатнiсть при цьому обмежена. Як правило, хворих звiльняють вiд роботи в нiчнi змiни. Ремiсiя “С” – психiчний стан хворого покращується, але залишаються резидуальнi психопатологiчнi розлади. При цьому типі ремiсiї хворий не працездатний, але може утримуватись у сiм’ї пiд наглядом родичiв. Ремiсiя “D” – психопатологiчнi розлади дещо зменшуються, але хворого не виписують із лiкарнi, бо він небезпечний для родичiв, людей, які його оточують, і для себе. Iнколи хвороба терапевтично резистентна, тодi психiчний стан хворого пiсля лiкування практично не покращується.
Пiсля того, як хворого виписали із стацiонару, йому певний час необхiдно отримати протирецидивне (пiдтримувальне) лiкування. З цiєю метою йому призначають нейролептики, якi вiн отримує безкоштовно в дiльничного лiкаря-психiатра.
|