Спеціальна психіатрія

Сторінка 32

Пароксизм триває вiд кiлькох секунд до кiлькох годин. Стан частково забувається.

Афективнi пароксизми – це раптова змiна настрою, переважно з експлозивним вiдтiнком. Iнколи пароксизм закiнчується амнезiєю, часто з подальшим засинанням. Психосенсорнi пароксизми проявляються змiною сприймання навколишнього свiту (дереалiзацією) або власного тiла, власних думок, переживань, оцiнки свого “Я” (деперсоналiзацiєю).

При сноподiбних станах, спостерiгають симптоми “вже баченого, “нiколи не баченого”, “вже пережитого”, “нiколи не пережитого”, “вже чутого”, “нiколи не чутого”. До цiєї групи пароксизмiв належать також запаморочливi стани свiдомостi.

Свiдомість раптово звужується, хворi стають дезорiєнтованими, не розумiють, що з ними відбувається, не впiзнають родичiв, близьких, знайомих, можуть здiйснити нiчим не зумовленi, безглуздi вчинки, в тому числi й небезпечнi з тяжкими наслiдками. Транс – це своєрiдний розлад свiдомостi, коли хворий автоматично виконує складнi акти трудової дiяльностi, немотивованi поїздки, подорожi з подальшою амнезiєю.

6. Змiшанi пароксизми мають полiморфний характер i включають елементи описаних пароксизмiв.

Епілептична хвороба нерідко призводить до своєрідних змін особистості.

Вона проявляється розвитком недоумства та своєрiдних змiн характеру.

Основною ознакою епiлептичного недоумства є деталiзацiя мислення, яка проявляється неможливістю вiдрізнити основне вiд другорядного, своєрiдною в’язкістю, малорухомістю мислення. Вiдповiсти коротко й швидко на поставлене запитання хворий не може, про найiстотнiше може не встигнути розповiсти, зосередившись на другорядних, непотрiбних деталях.

Пам’ять хворих порушена: вони забувають окремi слова, тяжко засвоюють нову інформацію. Змінюється характер: з одного боку, хворі занадто улесливi й люб’язнi до нудоти, вживають багато зменшувальних слiв, (“лiконьки”, “погодка”, “мiкстуронька” тощо), в роботі занадто акуратнi й педантичнi, з іншого – характерні спалахи гнiву i злостивостi, прискiпливостi в дрiбницiях, злопам’ятство i мстивiсть, тобто для хворих на епiлепсiю типовою є полюснiсть характеру (загострення протилежних його рис).

Лiкування. Хворим на епiлепсiю рекомендують молочно-рослинну дiєту з обмеженим вживанням кухонної солi, води, м’яса. Медикаментозне лiкування повинно бути iндивiдуальним з урахуванням клiнiчних особливостей хворих, ефективностi й переносимості чи непереносимості лiкарських засобiв. Загальнi принципи лiкування епiлепсiї такi: строго iндивiдуальний підбiр лiкарських засобiв, вiдносно значна тривалiсть лiкування, необхiднiсть перiодично змiнювати лiкарськi засоби внаслiдок можливого звикання до них. Закiнчуючи лiкування, не можна раптово припиняти введення препаратiв, оскiльки це може спричинити появу нападів i збiльшення їх частоти, аж до епiлептичного статусу.

Невiдкладна долiкарська допомога при епілептичному статусі полягає у внутрiшньовенному введеннi 4 мл 0,5 % розчину дiазепаму (седуксену, реланiуму, валiуму або сибазону).

Внутрiшньом’язово вводять 5-10 мл 25 % розчину магнiю сульфату. Слiд пам’ятати, що при епiлепсiї категорично заборонено застосовувати камфору, коразол, цититон, лобелiн i бемегрид. Хворого необхiдно негайно госпiталiзувати в найближчий стацiонар, де функцiонує вiддiл реанiмацiї або палата iнтенсивної терапiї.

Пiд час транспортування хворого в стацiонар слiд вжити всiх належних заходів, спрямованих на профiлактику травматизму, зумовленого можливими конвульсiйними нападами в салонi автомобiля.

Узагальнення та практичнi поради Хворі на епiлепсiю можуть бути госпiталiзовані в будь-яке вiддiлення лiкарень рiзних профiлiв, тому медична сестра повинна орiєнтуватись в особливостях цiєї патологiї.

Щоб уберегти хворого вiд можливих ушкоджень, пiд деякі частини тiла (голову, руки або ноги) бажано пiдкласти подушку, матрац або згорнутi ковдри.

Напад поступово закінчиться самостійно. Пiсля закiнчення нападу хворого переносять на лiжко, дають прополоскати рот (можливий прикус язика) i випити трохи води. Пiсля нападу настає сон, якому не слiд перешкоджати. Такої ж тактики потрiбно дотримувати i при судомних нападах iнших генезiв.