|
Сторінка 39 У вітчизняній літературі цей тип психопатії традиційно називають “психопатією збудливого кола за експлозивним типом”. Стиль життя таких осіб – це “ланцюг безконечних конфліктів”.
Дизсоціальний розлад особистості (у вітчизняній літературі його називають “психопатією збудливого кола з антисоціальною поведінкою”). При цій формі психопатії звертає на себе увагу груба невідповідність між поведінкою і пануючими соціальними нормами. Дизсоціальний розлад особистості характеризується такими ознаками: Безсердечною байдужістю до почуттів людей.
Грубою і стійкою позицією безвідповідальності та ігнорування соціальними правилами й обов’язками.
Неможливістю підтримати стосунки з людьми при відсутності утруднень під час налагодження їх.
Низькою толерантністю до фрустрацій, а також низьким порогом розряду агресії, зокрема насилля.
Нездатністю відчувати провину, сором і робити адекватні висновки з життєвого досвіду, особливо покарання.
Вираженою схильністю звинувачувати людей або давати слушні пояснення своїй поведінці, яка призводить до конфлікту із суспільством.
Стиль життя і поведінка таких осіб формується установкою: “Я так хочу, і я завжди правий!”.
Істеричний розлад особистості (“психопатія збудливого кола за істероїдним типом”). Він характеризується: Самодраматизацією, театральністю, перебільшеною експресивністю емоцій.
Навіюваністю, легким впливом людей або обставин.
Поверховістю і лабільністю емоцій.
Постійною потребою, щоб хворих визнавали і захоплювались ними інші люди, і прагненням до діяльності, при якій пацієнт знаходиться в центрі уваги.
Неадекватною театральністю зовнішнього вигляду і поведінки.
Стилем життя і поведінки істероїдних психопатів – “постійна гра на публіку”.
Ананкастний (обсесивно-компульсивний) розлад особистості. Ця форма психопатії у вітчизняній літературі називають “психопатією епілептоїдного кола”.
Їй властиві: Ригідність психіки і впертість.
Підвищена педантичність і неухильне дотримання соціальних умовностей.
Надмірна добросовісність, скрупульозність.
Стурбованість деталями, правилами, порядком, організацією.
Переважання форми виконання роботи над творчим змістом.
Надмірна схильність до обережності.
Необгрунтовані настирливі вимоги, щоб інші робили точно так, як він сам.
Стиль життя і поведінки – “людина у футлярі”.
Шизоїдний розлад особистості (шизоїдна психопатія). Для цієї форми психопатії характерними є такі ознаки: Мало що або нічого не приносить задоволення.
Емоційна холодність, відчуженість або сплощена афективність.
Нездатність проявляти теплі, ніжні почуття до іниших людей, а також гнів.
Слабка зворотна реакція на похвалу і критику.
Незначний інтерес до сексу.
Підвищена схильність до безплідних мрій.
Майже постійне прагнення до усамітненої діяльності.
Відсутність близьких друзів (або існування одного, який його “розуміє”).
Стиль життя і поведінки – “світ сам по собі, я сам по собі”.
Параноїдні розлади особистості (паранояльна форма психопатії). Цій формі психопатії властиві: Надмірна чутливість до відмов і невдач.
Тенденція бути кимось незадоволеним (відмова вибачати образи, завдавання шкоди тощо).
Підозрілість і загальна тенденція до спотворення фактів шляхом неправильної інтерпретації нейтральних або навіть дружніх дій людей як ворожих або підозрілих.
Войовничо-скрупульозне ставлення до питань, пов’язаних із порушенням прав особистості, що не відповідає фактичній ситуації.
Невиправдані сумніви щодо подружньої вірності.
Тенденція до завищення самооцінки.
Стиль життя і поведінки – “постійна боротьба за справедливість відносно себе”.
Тривожний розлад особистості. Цю форму психопатії у вітчизняній літературі традиційно називають психастенією. Для неї характерні: Постійне загальне відчуття напруження з тяжким передчуттям.
Постійні сумніви щодо правильності прийнятих рішення і дій.
Уявлення про свою соціальну неспроможність.
|
Сайт
