Спеціальна психіатрія

Сторінка 13

Критерiї диференційної дiагностики iстеричного й епiлептичного нападів Явища випадання в чутливій сфері характеризуються різким зниженням чутливості аж до відсутності всіх видів її. Вони, як і явища подразнення, не відповідають анатомічним зонам, інервацію яких забезпечують периферичні нерви.

При неврозі руховi розлади, пов’язанi з випаданням у руховiй сферi, проявляються паралiчами та парезами. Вони, як і чутливi, не вiдповiдають iннервацiйним порушенням периферичного характеру, хоча парези нерiдко мають периферичний тип. При цьому випадає також цiлiсна функцiя (рухи кистi й усiєї верхньої кiнцiвки, ступні й усiєї нижньої кiнцiвки тощо), що свiдчить про центральний характер порушень. Сухожильнi рефлекси можуть пiдвищуватись.

Лiкування неврозiв. Першочергове значення має усунення впливу на хворого несприятливих емоцiйних чинникiв, а якщо це неможливо, то необхідно змінити ставлення хворого до психотравмуючого фактора. З цiєю метою застосовують рiзнi психотерапевтичнi методи, зокрема рацiональну психотерапiю, рiзноманiтнi види гiпнотерапiї й автотренiнгу (самонавiювання) (див. розділ «Психотерапія»).

З лiкарських засобiв рекомендують загальнозмiцнювальнi, седативнi й тонiзуючi, інколи призначають невеликi дози нейролептичних препаратiв. Заспокiйливi засоби звичайно показанi на початку лiкування (препарати валерiани, еленiум, тазепам, седуксен), надалi рекомендують тонiзуючi препарати (настойки женьшеню і китайського лимонника, екстракт елеутерококу, пантокрин тощо). Велике значення в лiкуваннi неврозiв мають вдало пiдiбранi фiзiотерапевтичнi процедури (повiтрянi, хвойнi ванни, франклiнiзацiя, гальванiзацiя, дарсонвалiзацiя). Лiкування бажано проводити в умовах денного стацiонару або амбулаторно. Лише в тяжких випадках або коли хворий не має можливостi постiйно вiдвiдувати дiльничного психiатра чи психотерапевта, показане стацiонарне лiкування.

Медичнi сестри, якi працюють у дитячих закладах (дитячих вiддiленнях лiкарень, дитячих дошкiльних закладах, школах, лiтнiх таборах вiдпочинку тощо), нерiдко мають справу з таким непсихотичним розладом психiки, який, згiдно з МКХ10, називають тривожним розладом у зв’язку з розлукою в дитячому вiцi.

Для немовлят i дiтей дошкiльного вiку є нормальним поява певного ступеня тривоги у зв’язку з реальною або загрожуючою розлукою з людьми, до яких вони прихильні. Цей розлад вважають патологiчним лише тодi, коли тривога сягає ступеня, який виходить за межi звичайних проявiв i створює значнi проблеми в планi соцiального функцiонування як дитини, так i її сiм’ї та дитячого закладу, де перебуває ця дитина.

Такі тривожнi розлади можуть набувати форми: нереального неспокою, який поглинає всi емоцiї, помисли й уявлення дитини, думок про те, що її розлучають із близькими людьми, загублять, вкрадуть, назавжди залишають у стацiонарi, вб’ють; впертого небажання йти в дитячий дошкiльний заклад або школу через страх розлуки, а не через iнші причини, наприклад, низьку успiшність або погане ставлення з боку ровесникiв; впертого небажання або вiдмови спати без особи, до якої дитина вiдчуває велику прихильнiсть, неадекватного страху самотностi або страху залишитись самому вдома, нiчних жахів, якi часто повторюються; рецидивної появи соматичних i вегетативних симптомiв (нудоти, болю в животi, блювання, проносу, головного болю тощо) при розлуцi з особою, до якої дитина вiдчуває надмiрну прихильнiсть (коли потрiбно йти в дитячий дошкiльний заклад, школу тощо); повторних надмiрних емоцiйних дистресів, що проявляються тривогою, плачем, подразливiстю, стражданнями, апатiєю або соцiальною аутизацiєю при передчуттi пiд час або вiдразу після розлуки з особою, до якої дитина вiдчуває прихильнiсть.

Медична сестра повинна вміти правильно розпiзнавати тривожні розлади.

Наприклад, лiкар, який приймає дитину на лiкування в дитяче вiддiлення, бачить типовий для такої ситуацiї психiчний стан дитини, який він квалiфiкує як звичайну минущу реакцiю протесту (вид ситуацiйної реакцiї), а черговi медичнi сестри, які постiйно спостерiгають за дитиною, вiдзначають, що її мучать нiчнi жахи, тодi як вдень вона апатична й аутична тощо.