Сторінка 26 Розрiзняють такі основнi клiнiчнi форми шизофренiї.
Проста форма. Основними клiнiчними проявами є поступове згасання емоцiйно-вольової активності, зниження енергетичного потенцiалу, аутизм. Галюцинаторно-маячнi включення виникають рiдко i мають рудиментарний короткочасний характер.
Початок простої форми шизофренiї необхiдно диференцiювати з астенiчною формою неврастенiї i неврозоподiбними синдромами, викликаними iншими захворюваннями. Основними дiагностичними критерiєм є прояви розщеплення мiж особою i зовнiшним середовищем, які повільно, але неухильно наростають (перший рiвень), утруднення, а потiм i повна неможливiсть продуктивної дiяльностi при формально збереженому iнтелектi, прогресуючий апатико-абулiчний синдром i поступовий розвиток дефекту за апатичним типом. Ця форма шизофренiчного процесу перебігає без ремiсiй за безперервно-прогредiєнтним типом.
Параноїдна форма. Поряд з облiгатними симптомами, на перший план виходять прояви маячного синдрому.
Маячення може з’явитись швидко, iнколи раптово, частiше – поступово. На першому етапi захворювання виникає так звана маячна настороженiсть: відчуття безпідставної тривоги, вiдчуття, що повинно щось трапитись. Пiзнiше настає етап кристалiзацiї маячної iдеї, яка має паранояльний характер, а через певний перiод маячення набуває параноїдної форми. Досить часто на цьому етапi формується i розвивається синдром психiчного автоматизму (Кандiнського-Клерамбо).
Наявнiсть розгорнутого синдрому психiчного автоматизму з псевдогалюцинацiями, а також проявами iдеаторного, сенсорного i моторного автоматизму, як правило, свiдчить про наявнiсть параноїдної форми шизофренiї. З перебiгом захворювання на етапi розвитку шизофренiчного дефекту параноїдне маячення може трансформуватись у парафренний синдром. Параноїдна форма захворювання здебільшого має переривчасто-прогредiєнтний тип перебiгу.
Якщо в дебютi психозу поряд з маяченням наявні галюцинацiї, то таку форму захворювання назвають галюцинаторно-параноїдною.
Кататонiчна форма шизофренiї проявляється кататонiчним збудженням або кататонiчним ступором.
Кататонiчне збудження необхiдно диференцiювати з манiакальним i еретичним. Основною вiдмiннiстю мiж кататонiчним i манiакальним збудженням як одним iз проявiв манiакально-депресивного психозу є нецiлеспрямований, хаотичний характер збудження при першому i цiлеспрямований з переважанням мовного компонента над руховим при манiакальному. Еретичне збудження розвивається в осiб, якi хворіють на олiгофренiю.
Кататонiчне зацiпенiння як прояв шизофренiї потрібно вiдрiзняти вiд реактивного, депресивного й апатичного ступорiв.
Основним диференцiйним клiнiчним тестом є наявнiсть “живого споглядання” (хворий стежить за подiями) при ступорах нешизофренiчної природи.
Пiсля внутрiшньовенного введення 5 % розчину барбамiлу в дозi, що вiдповiдає масi тiла, явища кататонiчного ступору тимчасово проходять, тодi як хворi з iншими видами ступорiв, як правило, засинають з наявністю в них м’язового i мовного зацiпенiння.
Кататонiчна форма шизофренiї характеризується злоякiсним перебiгом i швидко призводить до деградацiї особистостi за одним iз шизофренiчних типiв.
Дещо кращий прогноз щодо якостi ремiсiї спостерiгають при так званiй онейроїднiй формi кататонiчного ступору, коли явища м’язового i мовного зацiпенiння поєднуються з онейроїдним синдромом.
Ця форма шизофренiї має переривчасто-прогредiєнтний тип перебiгу.
Гебефренiчна форма шизофренiї, як правило, розвивається в пiдлiтковому або юнацькому вiцi. При глибокому розщепленні психiки (нерiдко на всiх трьох рiвнях) розвивається гебефренiчний синдром.
Маячення отруєння у хворого на шизофренію Ця форма має безперервно-прогредiєнтиний тип перебiгу i швидко призводить до iнвалiдностi.
Клiнiка циркулярної форми шизофренiї певною мiрою нагадує манiакальнодепресивний психоз i проявляється фазами манiакального i депресивного синдромiв.
Манiакальне збудження при циркулярнiйформiшизофренiї,навiдмiнувiд вiдповiдної фази манiакально-депресивного психозу, менш природне, воно вiдштовхує вiд себе або викликає огиду чи спiвчуття.
|