Сторінка 7 Усебічна оцінка ФР та відповідні поради щодо способу життя мають надаватися після діагностики АГ будь-якої стадії, хоча початок фармакотерапії залежить від рівня загального серцево-судинного ризику. Лікування слід розпочинати негайно на 3-й стадії АГ, а також на стадіях 1 і 2 за умови підвищеного або дуже високого рівня загального ризику ССЗ. При АТ 1-ї та 2-ї стадій з помірним загальним ризиком ССЗ фармакотерапію можна відкласти на певний час, аби оцінити вплив на загальний ризик ССЗ корекції способу життя. Втім, навіть у таких пацієнтів брак належного контролю за АТ потребує з часом додаткової фармакотерапії.
Якщо початковий рівень АТ перебуває в межах «високого нормального» ((130-139)/(85-89) мм рт. ст.), рішення щодо медикаментозного лікування значною мірою залежить від загального кардіоваскулярного ризику. За умови наявності ЦД або цереброваскулярного чи коронарного захворювання в анамнезі деякі дослідники схвалюють початок антигіпертензивної фармакотерапії (разом із корекцією способу життя), навіть якщо рівень АТ є «високим нормальним».
Як лікувати? Корекція способу життя передбачає: зменшення маси тіла при її надлишку та ожирінні; зменшення споживання натрію хлориду до 3,8 г/день (споживання натрію – до 1,5 г/день); обмеження вживання алкоголю до рівня нижче 10-30 г етанолу на день у чоловіків (1-3 стандартних порцій спирту, 1-3 склянок вина або 1-3 пляшок пива) і нижче 10-20 г етанолу на день у жінок; регулярну фізичну активність в осіб, котрі ведуть малорухливий спосіб життя. Пацієнтам з АГ необхідно радити вживати більше фруктів і овочів (4-5 порцій на день, близько 300 г) та обмежити вживання насичених жирів і ХС.
Антигіпертензивні засоби. Результати значної кількості рандомізованих досліджень щодо ефективності антигіпертензивної терапії, в яких порівнювали активне лікування з плацебо або різні режими терапії, підтвердили: 1) головною користю від антигіпертензивного лікування є власне зниження АТ, що практично не залежить від характеристик використовуваних при цьому ЛЗ; 2) тіазидні діуретики (хлорталідон та індапамід), БАБ, АК, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (ІАПФ) і блокатори рецепторів ангіотензину ІІ (БРА) можуть адекватно знижувати АТ та суттєво зменшувати кардіоваскулярну захворюваність і смертність. Ці ЛЗ все ще залишаються цілком придатними для початку й підтримання антигіпертензивного лікування як у вигляді монотерапії, так і в комбінації.
У результаті двох нещодавніх широкомасштабних досліджень та їх метааналізу виявлено, що БАБ мають невисоку здатність запобігати інсульту, хоча вони ефективні у профілактиці коронарних подій і зниженні смертності. Показано, що призначення БАБ має сприятливий вплив у пацієнтів зі стенокардією, СН і нещодавнім ІМ. Отже, вважається, що БАБ є гарним рішенням для початкової та наступної лікувальної стратегії. Однак вони можуть спричиняти збільшення маси тіла, чинити побічні ефекти на метаболізм жирів, а також збільшувати (порівняно з іншими ЛЗ) частоту вперше виниклого ЦД. Незважаючи на те що ці ефекти є загалом помірними, вони є певною пересторогою у пацієнтів з АГ, зокрема із супутнім метаболічним синдромом і його основними компонентами. Вищезазначене так само є справедливим для тіазидних діуретиків, які мають дисліпідемічні та діабетогенні ефекти, особливо при їх застосуванні у високих дозах. У дослідженнях, результати яких показали збільшення частоти вперше виявленого ЦД, тіазиди зазвичай призначалися разом із БАБ, що ускладнює можливість диференціювати побічні впливи цих двох груп ЛЗ. Описані метаболічні ефекти можуть зменшуватися при супутньому призначенні судинорозширювальних БАБ.
Повідомлялося, що ІАПФ і БРА особливо ефективні у зменшенні гіпертрофії лівого шлуночка (ЛШ) (зокрема, її фіброзного компонента), мікроальбумінурії та протеїнурії, а також у збереженні функції нирок і відстроченні термінальної стадії ниркової недостатності. АК, окрім своєї ефективності при гіпертрофії ЛШ, показують особливий позитивний ефект у сповільненні прогресування каротидної гіпертрофії та АС. Свідчень на користь переваг інших класів антигіпертензивних ЛЗ значно менше.
|