Сторінка 4 2. Як і в разі використання інших систем для оцінки ризику, необхідно враховувати, що ризик буде переоцінений у країнах, в яких смертність від ССЗ знижується, і недооцінений у країнах, де смертність від ССЗ зростає.
3. У будь-якій віковій групі визначений кардіоваскулярний ризик у жінок буде нижчим, аніж у чоловіків. Насправді ж кінець кінцем від ССЗ помирає більше жінок, ніж чоловіків. Аналіз карт ризику показав, що в жінок серцево-судинний ризик просто «затримується» на 10 років порівняно з чоловіками.
4. Реальний ризик може бути вищим від визначеного за допомогою карт в осіб:
а) котрі провадять фізично малоактивний спосіб життя або страждають на ожиріння (особливо центральне);
б) які мають значно обтяжений сімейний анамнез щодо раннього розвитку ССЗ;
в) соціально малозабезпечених;
г) з ЦД. Ризик може бути у 5 разів вищим у жінок з ЦД і у 3 рази вищим у чоловіків із ЦД порівняно з особами без ЦД;
ґ) з низькою концентрацією ХС ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) і високим рівнем тригліцеридів;
д) асимптоматичних, у яких атеросклероз ще не проявляється клінічно, але про його наявність свідчить знижений кісточково-плечовий індекс або результати каротидної ультрасонографії чи комп’ютерної томографії.
Переваги використання системи SCORE:
а) вона є наочним, простим у використанні методом;
б) зважає на мультифакторну природу ССЗ;
в) оцінює ризик усіх ССЗ атеросклеротичного генезу, а не тільки ІХС;
г) дозволяє проявляти гнучкість у лікуванні (наприклад, якщо ідеального рівня ФР неможливо досягти, загальний ризик можна знизити шляхом зменшення впливу інших ФР);
ґ) дозволяє з часом об’єктивніше оцінити ризик ССЗ;
д) упроваджує серед клініцистів загальну термінологічну базу щодо ризику;
е) показує, як саме ризик ССЗ зростає з віком;
є) нова карта відносного ризику ССЗ допомагає показати, що молода особа з низьким абсолютним ризиком може разом із тим мати суттєво вищий відносний ризик ССЗ, який можна знизити відповідною корекцією способу життя.
Карти ризику SCORE представлено на рисунках 1-2.
Зміна поведінки та корекція поведінкових ФР
Лікарі та інші медичні фахівці, які працюють у первинній та амбулаторній ланках системи охорони здоров’я, займають унікальну позицію і мають змогу зробити суттєвий внесок у покращання профілактики та лікування ССЗ. Дружня та позитивна співпраця лікаря і пацієнта є потужним засобом збільшення опірності пацієнта до стресу і хвороби, а також його прихильності до рекомендованих змін способу життя й режиму лікування.
Тютюнокуріння
Існує величезна кількість даних щодо шкідливого впливу ТК на здоров’я. Ступінь такого впливу залежить від кількості щоденно вживаного тютюну, а також від тривалості цієї звички. Ефекти ТК стосовно ССЗ перебувають у синергічній взаємодії з іншими ФР – віком, статтю, АГ і ЦД. Пасивне ТК також підвищує ризик розвитку ІХС та інших залежних від ТК захворювань.
Широко повідомлялося про позитивні наслідки відмови від ТК, до якої слід заохочувати всіх курців. Причому припинення ТК виявляє свій позитивний вплив на людей будь-якого віку. Цей захід є комплексним і складним процесом, тому що звичка до ТК формується як на фармакологічному, так і на психологічному рівні.
Жувальна гумка з нікотином і нікотинвмісний трансдермальний пластир широко використовуються з метою допомогти подолати тягу до ТК протягом перших тижнів або місяців після відмови від цієї звички. Крім того, показано ефективність антидепресантів у тривалій відмові від ТК. Серед них корисними можуть бути бупропріон і нортриптилін.
Новим ЛЗ, потенційно корисним у боротьбі з ТК, є вареніклін – агоніст н-холінорецепторів. Серед курців з великим стажем лікування варенікліном пов’язувалося з частотою відмови від ТК на рівні 23% протягом 1-го року порівняно з 15 і 10,3% у групах, яким призначали відповідно бупропріон і плацебо. Однак твердження про те, що вказаний ЛЗ однозначно є ефективнішим за бупропріон або плацебо, потребує додаткової аргументації.
|