|
Сторінка 1
Активний підхід до профілактики серцево-судинних захворювань (ССЗ) ґрунтується на 5 ключових засадах:
1. ССЗ є основною причиною передчасної смерті у європейських країнах. Вони також є важливою причиною непрацездатності та роблять суттєвий внесок у збільшення витрат на охорону здоров’я.
2. Атеросклероз (АС), який часто лежить в основі ССЗ, розвивається асимптомно протягом тривалого часу і прогресує лише після появи клінічних ознак ССЗ.
3. Смерть унаслідок ССЗ часто є наглою і передує можливості надання будь-якої медичної допомоги, тобто значна кількість терапевтичних втручань є практично непридатними або тільки паліативними.
4. Частота розвитку ССЗ суттєво залежить від способу життя і потенційно змінюваних фізіологічних та біохімічних чинників.
5. Показано, що корекція факторів ризику (ФР) знижує смертність і захворюваність при ССЗ, зокрема серед пацієнтів із високим ризиком розвитку ССЗ.
Ці Рекомендації є спробою досягнення консенсусу між фахівцями різних клінічних напрямків і науковців. Завдяки зусиллям представників Усесвітньої організації сімейних лікарів особливий наголос було зроблено на узгодженні порад, що надаються спеціалістами первинної та вторинної ланок медичної допомоги. Також заохочуються розробки деталізованіших рекомендацій партнерськими товариствами. Так, наприклад, наведено посилання на відповідні профільні рекомендації щодо лікування артеріальної гіпертензії (АГ), цукрового діабету (ЦД) та інших патологічних станів.
Погляд на проблему: минуле і майбутнє
ССЗ стали безпосередньою причиною більш ніж 4 млн смертей у Європі протягом лише 2000 р. (з-поміж них 1,9 млн – у країнах Європейського Союзу), що становить 43% усіх смертей серед чоловіків і 55% – серед жінок будь-якого віку. ССЗ є також головною причиною госпіталізацій, середня частота яких у 2002 р. сягала 2557 на 100 000 населення. Із загальної кількості 695 випадків на 100 000 населення сталися з причини ішемічної хвороби серця (ІХС), а 375 на 100 000 населення – через інсульт. За підрахунками експертів, загальні витрати на лікування ССЗ у країнах Євросоюзу лише в 2003 р. становили 168 757 млн євро.
Значення показника смертності від ССЗ варіює залежно від віку хворих, статі, їхнього соціально-економічного статусу, етнічного походження та регіону мешкання. Так, смертність зростає з віком, переважає серед чоловіків і людей з низьким соціально-економічним статусом, у популяції Центральної та Східної Європи, а також серед іммігрантів із країн Південної Азії. Відмічено чіткі градієнти захворюваності та смертності в європейських країнах, що частково пояснюється соціально-економічними відмінностями стосовно звичних ФР, таких як тютюнокуріння (ТК), рівень артеріального тиску (АТ), холестерину (ХС) і глюкози в плазмі крові.
У Західній Європі, починаючи з 1970 р., загальна смертність від ССЗ поступово знижується, причому як у людей середнього віку, так і в літніх. У Центральній і Східній Європі вона почала знижуватися тільки останніми роками і досі залишається надто високою в деяких країнах. Усе ще зберігається майже 10-кратний градієнт чоловічої смертності від ІХС у віці 35-74 років між країнами Східної Європи і Францією, а також майже 6-кратна різниця у смертності від інсульту. Як у Західній, так і у Східній Європі зниження показника смертності від ІХС залежить від ставлення на рівні популяції до проблеми харчування і ТК. Кількість випадків ІХС та інсультів у більшості регіонів Західної Європи також зменшується, проте вона збільшується в інших країнах, зокрема у східноєвропейських та в Іспанії.
Стратегія профілактики
Можна виділити три напрями профілактики ССЗ: 1) популяційний; 2) на рівні ФР; 3) вторинна профілактика. Всі вони є необхідними і взаємодоповнювальними. Головною метою профілактичних заходів на популяційному рівні є зниження загальної частоти ССЗ шляхом зменшення впливу відомих ФР, що забезпечується корекцією способу життя і чинників навколишнього середовища. Цей напрям впливає на всю популяцію загалом і виключає необхідність обстежувати кожного індивіда окремо.
|
Сайт
