|
Сторінка 2 Стратегія, націлена на послаблення загального ризику ССЗ, полягає в первинній і вторинній профілактиці. Якщо перша спрямована головним чином на здорових осіб із високим ризиком ССЗ, то друга – на хворих, які вже мають певне ССЗ.
Основні цілі та пріоритетні завдання, оцінка загального ризику
Ці Рекомендації не претендують на статус всеосяжних указівок. Їх слід тлумачити крізь призму знань і досвіду лікарів, з урахуванням побажань пацієнтів, місцевих умов і наявних ресурсів, а також появи оновлених даних.
Мета профілактики ССЗ
Загальною метою профілактики ССЗ є зменшення смертності та захворюваності серед осіб із високим абсолютним ризиком ССЗ і підтримання стану здоров’я людей з низьким абсолютним ризиком ССЗ шляхом корекції способу життя. З огляду на це вельми корисними є так звані карти ризику. Наприклад, якщо АТ важко повністю контролювати, можна зменшити загальний ризик ССЗ шляхом відмови від ТК або, ймовірно, подальшого зниження рівня ХС у крові.
Основні цілі профілактики ССЗ:
1. Допомога людям, котрі мають низький ризик ССЗ, у збереженні цього стану впродовж їхнього життя, а також особам з високим загальним ризиком ССЗ у його зменшенні.
2. Досягнення характеристик, притаманних здоровим людям:
а) відмова від ТК;
б) здорове харчування;
в) фізична активність (30 хв помірної активності щодня);
г) індекс маси тіла < 25 кг/м2 (запобігання центральному ожирінню);
ґ) рівень АТ < 140/90 мм рт. ст.;
д) рівень загального ХС у крові < 5 ммоль/л (~190 г/дл);
е) рівень ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) < 3 ммоль/л (~115 мг/дл);
є) концентрація глюкози у крові < 6 ммоль/л (~110 мг/дл).
3. Жорсткіший контроль ФР у пацієнтів з високим ризиком ССЗ, особливо в осіб зі встановленим ССЗ або ЦД:
а) АТ < 130/80 мм. рт. ст. (якщо можливо);
б) рівень загального ХС < 4,5 ммоль/л (~175 мг/дл) з оптимумом < 4 ммоль/л (~155 мг/дл) (якщо можливо);
в) рівень ХС ЛПНЩ < 2,5 ммоль/л (~100 мг/дл) з оптимумом < 2 ммоль/л (~80 мг/дл) (якщо можливо);
г) концентрація глюкози у крові натще < 6 ммоль/л (~110 мг/дл) та рівень глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) < 6,5% (якщо можливо).
4. Вирішення питання щодо призначення особам із високим ризиком ССЗ кардіопротекторної фармакотерапії, особливо пацієнтам з установленими ССЗ атеросклеротичного генезу.
Загалом, будь-яка особа середнього віку з 10-річним ризиком смерті внаслідок ССЗ на рівні 5% і більше визнається такою, що має високий ризик ССЗ.
Пріоритети
Особи з найвищим ризиком ССЗ отримують найбільшу користь від профілактичних заходів. Останні показані насамперед таким групам населення:
1) пацієнтам з установленими ССЗ атеросклеротичного генезу;
2) асимптомним особам з високим ризиком ССЗ унаслідок:
• множинних ФР, які призводять до зростання загального ризику ССЗ (понад 5% 10-річного ризику смерті від ССЗ);
• ЦД типу 2 і типу 1 з мікроальбумінурією;
• суттєво підвищених рівнів окремих ФР, особливо при їх поєднанні з ураженням життєво важливих органів;
3) близьким родичам пацієнтів з передчасними ССЗ атеросклеротичного генезу або осіб групи особливо високого ризику ССЗ.
Уважається, що корекція ФР є найбільш результативною у пацієнтів з найвищим ризиком ССЗ. Варто зазначити, що більшість смертей у популяції спостерігається серед хворих із низьким ризиком, – просто тому, що останніх у популяції більше (парадокс Роуза). Таким чином, програма, спрямована на пацієнтів з високим ризиком ССЗ, мусить обов’язково бути доповнена відповідними заходами стосовно популяції загалом, що, зокрема, включає заохочення до здорового способу життя.
Оцінка загального ризику
Спонукання до оцінки загального ризику як ключового способу ведення хворих є наріжним каменем цих Рекомендацій, починаючи з їх першого видання (1994 р.). Це пояснюється тим, що клініцисти лікують людину в цілому (а не коригують її індивідуальні ФР), причому ризик ССЗ для конкретної особи зазвичай відбиває комбіновані ефекти кількох ФР, що можуть взаємодіяти, іноді посилюючи один одного.
|
Сайт
