Сторінка 7 Гiпомнезiя (послаблення пам’ятi) проявляється погiршенням вiдтворенняiнформацiї, необхiдної в даний момент, зниженням здатностi вiдтворювати окремі подiї, деталі (дати, цифри, iмена).
Пам’ять послаблюється на схилi вiку, при атеросклерозi судин головного мозку, психоорганiчному синдромi, астенiчних станах, оглушеннi.
Амнезiя – це порушення пам’ятi, яке супроводжується втратою здатностiзберiгати i вiдтворювати ранiше здобуту iнформацiю.
Її спостерiгаються при старечому недоумствi, хворобах Альцгеймера i Пiка,органiчних i судинних ушкодженнях головного мозку. Амнезуються такожепiлептичний напад, аментивне та запаморочливе затьмарення свiдомостi, абсанси, фуги, транси, тяжкi форми делiрiю, стани непритомностi, сопору i коми. Пригістріорних розладах (iстерiї) можуть виникати амнезiї функцiонального характеру.
Розрiзняють такi рiзновиди амнезiї:1. Фiксацiйна – втрата здатностi запам’ятовувати, вiдсутнiсть пам'ятi напоточні подiї.
2. Анетероградна – втрата спогадiв про подiї, що вiдбувалися безпосередньо пiсля закiнчення стану непритомностi або iншого розладу психiки.
3. Ретроградна – зникнення з пам’ятi подiй, якi передували станунепритомностi або психiчному захворюванню.
4. Антероретроградна – поєднання антероградної i ретроградної амнезiй.
5. Ретардована – запiзнiла амнезiя, яка характеризується тим, що вiдразупiсля захворювання або стану непритомностi хворий може розповiсти про минулiпереживання i подiї, але пiзнiше вони амнезуються.
6. Афектогенна (вибiркова) – поширюється лише на подiї негативногоемоцiйного забарвлення, тоді як нейтральнi або приємнi подiї, що вiдбуваються втой самий перiод, зберiгаються в пам’ятi. Цей вид амнезiї характерний для iстерiї.
7. Часткова – охоплює лише деякi подiї або певнi системи зв’язкiв (дати,цифри, iмена). Виникає при атеросклерозi судин головного мозку, вираженихастенiчних станах.
8. Загальна – зникають із пам’ятi всi подiї того чи iншого перiоду. Трапляється при бiльшостi станiв порушення свiдомостi.
9. Прогресуюча – втрата здатностi запам'ятовувати i поступове спустошення запасiв пам’ятi, яке вiдбувається згiдно із законом Рiбо, за яким втрата iнформацiїпроходить у зворотному напрямку до її накопичення, тобто насамперед хворий забуває поточні подiї, потiм не може вiдтворити недавнi факти, вiдтак забуваєiнформацiю, здобуту ранiше. Прогресуюча амнезiя характерна для старечихпсихозiв, хвороб Альцгеймера, Пiка, атеросклерозу судин головного мозку.
Якiснi порушення пам'ятi, або спотворення спогадiв, називають парамнезiями. Розрiзняють такi види парамнезiй:1. Iлюзiї пам'ятi, або ретроспективне спотворення спогадiв, – хворий згадуєреальнi подiї, до яких додає вигаданi подробицi.
2. Псевдоремiнiсценцiї – спогади хворого про подiї, якi ніколи не відбувалися, але, в принципi, могли вiдбутися. Критична самооцiнка подiй, якi він пригадує,при цьому збережена.
3. Конфабуляцiї – заповнення прогалин уявними або нереальними подiями,якi не могли вiдбутися з хворим. Самокритична оцiнка цих подiй ним втрачена, щосвiдчить про зниження iнтелекту.
4. Криптомнезiї – розлад пам’ятi (спотворення), який проявляється втратою здатностi розрiзняти мiж собою реальнi минулі подiї i подiї, яких не було, алепро них людина могла прочитати, почути вiд iнших, побачити. Розрiзняють асоцiйованiкриптомнезiї – почуте, побачене у сновидiннях хворий згадує як пережите реально;вiдчуженi криптомнезiї – подiї, які насправді відбувалися з ним, згадує як почутi,прочитанi, десь побаченi.
5. Екмнезiї – перенесення подiй з минулого в теперiшнiй час. Наприклад,лiтня жiнка, не пам'ятаючи нiчого з поточнихподiй, живе спогадами юнацьких лiт – готуєтьсядо весiлля тощо (“старi, як дiти”).
6. Анекфорiя – спогади при нагадуваннi.
Виникає в людей лiтнього вiку.
Корсакiвський амнестичний синдром –це поєднання розладiв запам’ятовування поточних подiй (фiксацiйна амнезiя), ретроградної чиантероградної амнезiї з псевдоремiнiсценцiями,рiдше конфабуляцiями при зниженні психiчноїактивностi. Синдром описаний С. Корсаковим приалкогольному полiневротичному психозi. Він характерний також для травматичних, iнфекцiйнихта iнтоксикацiйних уражень головного мозку.
|