Загальна психопатологія

Сторінка 15

Коли такий хворий лягає в лiжко, то йогоголова висить у повiтрi (симптом“повiтряної подушки”). М’язи шиї iпотилицi при цьому не стомлюються.

Вiдтак зацiпенiння переходить на м’язикiнцiвок i тулуба. Хворий часто лежитьв лiжку в ембрiональнiй позi, тонусм’язiв при цьому пiдвищується. Якщокiнцiвцi надати певного положення, тохворий це положення утримує (симптом “воскоподібної гнучкостi”). Усубступорозних станах хворий можемашинально повторювати слова людей,які його оточують (ехолалiя), або їхрухи (ехопраксiя). При глибокомуступорi зiницi хворого не реагують наподразники, в тому числi на больовi. Погляд хворого, який перебуває у станiкататонiчного ступору, байдужий, вiн нереагує рухами очей на подiї навколо нього. Найчастiше кататонiчний ступор буваєлюцидним, тобто “чистим” (без порушень свiдомостi). Iнколи при кататонiчномуступорі розвивається онейроїдне затьмарення свiдомостi. Такий складний психопатологiчний синдром називають кататоно-онейроїдним.

При вираженiй депресiї м’язове зацiпенiння називають депресивним ступором. Хворi не можуть рухатись або рухаються з великими труднощами (через силу).

Вони говорять тихо, на запитання вiдповiдають із великим запiзненням. На їх обличчiзастигає страждальна мiмiка, проте рухами очей вони стежать за подiями навколоних.

При психогенному ступорi хворий раптово цiпенiє вiд жаху вiдразу пiсля дiїна нього надсильного подразника. Мiмiка вiдображає відчуття суму, страху, тривоги. Пiсля зникнення явищ ступору, що звичайно трапляються пiсля глибокого сну,хворий амнезує бiльшiсть хворобливих проявiв, якi мали мiсце.

Апатичний ступор є проявом вкрай тяжкого апато-абулiчного синдрому,коли хворий не рухається, нi на що не реагує, в нього відсутні емоцiї, бажання iспонукання. Тонус м’язiв при цьому видi ступору не змiнюється. Апатичний ступорє також проявом глибокого шизофренiчного дефекту або вираженого органiчногоураження головного мозку.

Порушення уваги. Увага – це один із проявів орієнтувального рефлексу івольових процесів, спрямованих всередину психічної діяльності людини.

Надмiрне вiдвертання уваги – це порушення, в основi якого лежить посилення привертання уваги до об’єктiв без вибору й послаблення концентрацiї тастiйкостi її. Вiдвертання властиве дiтям, воно пов’язане з недостатнiстю активногогальмування. З психiчних захворювань вiдвертання характерне для манiакальногостану, при якому хворi не можуть зосередитися на якому-небудь об’єктi, думцi, дiї,безперервно переключаючись з одного подразника на iнший.

Надмiрна прикованiсть уваги є наслiдком посилення її концентрацiї i стiйкостi.

Вона характерна для хворих у станi депресiї, осiб з iпохондричними явищами і маячними iдеями, хворих на епiлепсiю.

Послаблення привертання, аж до повного зникнення уваги, спостерiгаютьпри станах порушеної свiдомостi (оглушеності, сопорі), а також при апатикоабулiчному синдромi рiзного генезу.

Неуважнiсть – це суто клiнiчне i збiрне поняття, пiд яким розумiютьнеможливiсть зосередити увагу на певному об’єктi. В її основi лежить швидке виснаження сили i концентрацiї нервових процесiв. Вiд неуважностi в клiнiчномурозумiннi необхiдно вiдрiзняти неуважнiсть здорових осiб, зокрема вчених. Механiзмїї полягає в тому, що людина, зосереджена на певних думках, не помiчає того, щовідбувається довкола, залишає свої речi в найнесподiванiших мiсцях, не реагує напривітання знайомих, нерiдко використовує деякі компоненти свого туалету не запризначенням тощо. Неуважнiсть дуже часто є симптомом рiзних соматичних виснажливих захворювань, перевтоми, вимушеного недосипання. Її спостерiгають приневрозах, органiчних ураженнях головного мозку, початкових стадiях шизофренiї.

У зв’язку з неуважнiстю порушується запам’ятовування, тому хворi часто скаржаться на погiршення пам’ятi, що не завжди вiдповiдає дiйсностi.

Узагальнення та практичнi поради Зниження чи вiдсутнiсть апетиту з усвiдомленням цього стану є звичайнимявищем при виснажливому захворюваннi. У такому випадку воно минає само пособi. Разом із тим, вперта вiдмова вiд вживання їжi може свiдчити про наявнiстьмаячення отруєння або галюцинацiй, що є ознакою психозу. Медичний персоналповинен слiдкувати за вживанням їжi хворими i про вiдмову їсти доповiсти лiкарю.