|
Сторінка 11 Вона виникає при алкогольному, наркотичному та токсикоманiчному сп’янiнні,манiакальному синдромi й органiчному ураженнi лобної частки мозку.
Виражене короткотривале пiдвищення настрою називають екстазом. Станиекстазу можуть iнколи виникати при iстерiїй епiлепсiї. Часто вiн розвивається в здорових людей, особливо внаслiдоквзаємоiндукцiї (наприклад, поведiнка молодiна масових концертах хард-року).
Стан пiдвищеного настрою може бутискладовою частиною манiакального синдрому.
Манiакальний синдром включає всебе пiдвищений настрiй, прискоренняасоцiативних процесiв i надмiрне прагнення до дiяльностi.
Для хворих характерний веселийнастрій, вiдволiкання й мiнливiсть уваги,поверховiсть суджень, оптимiстичне ставлення до сьогодення i майбуття. Прагненнядо дiяльностi проявляється по-рiзному: хворi можуть розпочати безлiч справ, однак жодну з них не доводять до кiнця; витрачаютьгрошi безтурботно i безладно, купуючи непотрiбнi речi; на роботi безпiдставно втручаються в справи спiвробiтникiв тощо.
Хворі переоцiнюють свою особистість: “вiдкривають” у собi непересiчнiздiбностi, мають намiр прославитися як визначнi дослiдники, артисти, письменники чи видають себе за них (нестiйкi надцiннi iдеї величi). Вони здаютьсяпомолодiлими, в них пiдвищується апетит, скорочується тривалiсть сну або виникає тривале безсоння, посилюється статевий потяг. У манiкальному станiзбiльшується частота пульсу, виникає гiперсексуальнiсть, у жiнок порушуєтьсяменструальний цикл. Манiакальний синдром може не мати яскравих проявiв, у цьомувипадку мова йде про гiпоманiакальний стан.
Манiя гнiвлива. Переважають дратiвливiсть, прискiпливiсть, гнiв.
Манiя непродуктивна. Настрiй пiднесений, але вiдсутнє прагнення додiяльностi при рiзкому прискореннi асоцiативного процесу.
Манiакальнi стани розвиваються при маніакально-депресивному (біполярному) психозі, циклотимiї, шизофренiї, епiлепсiї, симптоматичних та iнтоксикацiйнихпсихозах, а також при органiчних захворюваннях головного мозку.
Для органiчних уражень лобних часток мозку (травма, пухлина, абсцеси,сифiлiтична гума) характерна так звана морiя.
Морiя – це стан безпричинних, безглуздних веселощів i пустотливостi з втратою iнiцiативних спонукань i адекватної оцінки тяжкостi свого стану.
Рiзку схильнiсть до проявiв роздратування з пiдвищеною збудливiстю,брутальнiстю й агресивністю називають експлозивнiстю. Вона найчастiшезустрiчається при експлозивнiй формi психопатiй, пiслятравматичнiй енцефалопатiїй експлозивному варiантi простого алкогольного сп’янiння.
Характерним симптомом неврастенiї, астенiчних станiв, атеросклерозу судинголовного мозку й iстерiї є емоцiйна лабiльнiсть. Вона проявляється схильнiстюдо змiн настрою з рiзкими коливаннями вiд пiдвищення до зниження, що нерiдкозавершується плачем.
Про вiдсутнiсть афективностi найчастiше свідчать афективна тупість та паралiчемоцiй.
Афективна тупiсть (емоцiйна бiднiсть) проявляється недостатністю абовтратою афективного вiдгуку, бiдністю емоцiйних проявiв, байдужістю i душевною холодністю.
Збiднення емоцiй переважно притаманне хворим на шизофренiю. Виражений прояв емоцiйної тупостi називають апатiєю. Вона найчастiше виникає пришизофренiї, рiдше – при виснажливих захворюваннях.
Основними формами якiсних порушень емоцiй (або спотворень) є неадекватнiсть емоцiй, амбiвалентнiсть їх, хвороблива анестезiя психiки i дисфорiї.
Неадекватнiсть емоцiй (паратимiї) – це якiсна невiдповiднiсть емоцiйподразнику.
Так, хворий, розповiдаючи про смерть близької людини, смiється; виявляє нiчимнеобгрунтовану агресiю проти людини, до якої добре ставиться. Цей симптомнайчастiше виникає при шизофренiї.
Амбiвалентнiстю називають двоїсте ставлення до однiєї i тiєї ж людини,подiї або явища.
Так, хворий може одночасно любити i ненавидiти. У здорових людейпротилежнi емоцiї не спiвiснують, а змiнюють одна одну внаслiдок впливупсихологiчно зрозумiлих чинникiв. У психiчнохворого вiдсутнє мотивування цихемоцiй, вони саме співіснують, а не змiнюють одна одну. Наприклад, хворий говорить: “Я так сильно люблю свою кохану, що хочеться взяти нiж i її зарiзати”.
|
Сайт
