Сторінка 6 За структурою маячнi iдеї подiляють напаранояльнi, параноїднi та парафреннi.
Паранойяльне маячення – це наявнiсть сталої, здебiльшого монотематичної, систематизованої маячної iдеї, яка випливає збiльш-менш реальних, правдоподiбнихситуацiй без галюцинацiй i виражених афективних розладiв. Наприклад, маяченняматерiальних чи моральних збиткiв приiнволюцiйному параноїдi (хворому сусiди “завдають” збитків; щоб не трапилось неприємного, в усьому він звинувачує сусiдiв).
Параноїдне маячення менш систематизоване, неправдоподiбне, але i не фантастичне, нерiдко пов'язане з галюцинацiями. Характеризується наявнiстю рiзноманiтних iдейнесприятливого впливу на хворого ззовнi (маячення переслiдування, стосунків, отруєння, звинувачення, шкоди тощо). Таке маячення характерне для параноїдної форми шизофренiї.
Парафренне маячення мiстить абсурднi фантастичнi iдеї величi, особливоїмiсiї, надприродностi тощо, як правило, на тлi зниження інтелекту. Воно є характерним симптомом експансивної форми прогресивного паралiчу i кiнцевої (дефектної)стадiї параноїдної форми шизофренiї.
Не всi хворi висловлюють вiдкрито свої хворобливi iдеї. Нерiдко з маячнихмотивiв або пiд впливом iмперативних слухових галюцинацiй вони приховують своїмаячнi переживання. У такому випадку запiдозрити i дiагностувати наявнiсть маячення можна на основі виявлення маячної поведiнки хворого. Наприклад, примаяченнi отруєння хворий вiдмовляється приймати їжу або готує її собi окремо, примаяченнi ревнощiв він постiйно слiдкує за чоловiком чи дружиною, при маяченнiпереслiдування носить із собою знаряддя самозахисту, ставить багато замкiв навхiднi дверi й дверi своєї кiмнати тощо.
Хворi з активними проявами маячення повиннi перебувати на режимi “А” iпотребують пiдвищеної уваги медсестер (як чергових, так i манiпуляцiйних).
Узагальнення та практичнi поради Чітке сповiльнення мислення свiдчить про погіршання загального станухворого i здебільшого пов’язане з порушенням свiдомостi. До такого хворого слiдвикликати лiкаря.
Прискорення темпу мислення з пожвавленням мови свiдчить про розвитокейфорiї. Його можуть викликати сп'янiння, iнтоксикацiя або розвиток психотичноїманiакальної фази. Критична самооцiнка хворого в такому станi занижена. Про цейстан необхідно повідомити лікаря.
Наявнiсть надцiнних iдей щодо стану свого здоров’я є звичайним станомдля хворих із нормальним iнтелектом. З ними необхiдно бути коректним, делiкатним,потрібно дотримуватись правил деонтологiї i психопрофiлактики.
Настирливi iдеї виникають у свiдомостi раптово, але хворому практичнонеможливо їх позбутись. Медична сестра повинна негайно доповiсти про це лiкарю,щоб вiн якнайшвидше вжив вiдповiдних психотерапевтичних заходів.
Поява маячних iдей свiдчить про розвиток психозу. Переконувати хворого внеправильностi його суджень недоцiльно. Необхiдно встановити бiля хворогоiндивiдуальний пост i негайно сповiстити лiкаря. Висмiювати маячнi iдеї недопустимо.
Деталiзоване мислення характерне для епiлепсiї. При розмовi з такими хворими потрiбні витримка i тактовнiсть, бо вони схильнi до дисфорiй з агресивнимитенденцiями.
Питання для самоконтролю1. Сутнiсть прискореного мислення. Коли воно виникає?2. Сутнiсть сповiльненого мислення, шперрунга. Коли воно з’являється?3. Розлади мислення за механiзмом.
4. У чому полягає вдмiннiсть мiж настирливими i надцiнними iдеями?5. Сутнiсть маячних iдей. Про наявнiсть якої патологiї вони свiдчать?6. Сутнiсть маячної поведiнки.
7. Тактика медсестри при виявленнi або запiдозреннi наявностi маячних iдей у хворого.
Порушення пам’ятi та iнтелектуРозрiзняють кiлькiснi та якiснi порушення пам’ятi. До кiлькiсних вiдносятьгiпермнезiю, гiпомнезiю i амнезiю.
Гiпермнезiя (посилення пам’ятi) – це короткочасне посилення пам'ятi наоснові хворобливих станiв, iнколи воно виникає й у здорових людей.
Проявляється надто легким вiдтворенням давно забутої iнформацiї.
Гiпермнезiю спостерiгають при манiакальних i гарячкових станах, внаслiдок приймання наркотикiв стимулювальної дiї, в гiпнотичному станi й у разі смертельноїнебезпеки.
|