Загальна психопатологія

Сторінка 13

Патологiчне посилення активно-оборонної форми iнстинкту самозбереженнясупроводжується тим, що хворi, вiдчуваючи постiйний страх за своє життя чи здоров’я, категорично вiдмовляются вiд приймання лiкiв, виконання будь-якихманiпуляцiй, чинять опiр медперсоналу, а iнодi з метою “самозахисту”проявляютьагресiю. Цi явища можуть бути зумовленi галюцинацiями або маяченням.

Зацiпенiння (емоцiйний ступор) розвивається внаслiдок дiї стресової ситуацiї, небезпечної для життя. Так, при землетрусi чи раптовiй пожежi людина цiпенiє вiджаху i не спроможна нi втекти, нi навiть покликати на допомогу. Послаблення захисного iнстинкту виникає при депресивних станах, простiй формi шизофренiї, атакож при порушеннi свiдомостi.

Спотворення захисного iнстинкту проявляється в тому, що хворi самi можутьзаподiяти собi шкоду рiзного характеру. Найбільш вираженим спотвореннямiнстинкту самозбереження є тенденцiї i спроби самогубства. Вираженi тенденцiїдо самогубства виявляють хворi на манiакально-депресивний (біполярний) психозу депресивнiй фазi, особи з маяченням депресивного змiсту (маячення самозвинувачення в депресивнiй фазi, пресенiльна депресiя, маячення переслiдування та iншiсхожi види маячення у хворих на шизофренiю). Інколи прагнуть закінчити життясамогубством хворі, які критично оцінюють свій хворобливий стан, на початкуманiфестацiї шизофренiї. Iнодi спроби самогубства iмпульсивно роблять хворі зрозладами особистості (психопати).

Розлади статевих інстинктів у психiчнохворих, патологiчне посилення статевого потягу мають мiсце переважно при значних органiчних ураженнях мозку (припрогресивному паралiчi, сенiльнiй i атеросклеротичнiй деменцiї, пухлинах лобноїчастки, хворих з олiгофренiєю, при деяких видах психопатiї тощо).

Пiдвищений потяг може мати бiльш-менш сталий характер або з'являтисяепiзодично (при епiлепсiї, в манiакальнiй фазi манiакально-депресивного психозутощо).

Послаблення або цiлковита вiдсутнiсть статевого потягу виникає при депресивних станах, незалежно вiд їх генезу, тяжких формах олiгофренiї, деяких неврозах, простiй формi шизофренiї, а також у психiчно здорових людей при виснажливихсоматичних захворюваннях, фiзичнiй та iнтелектуальнiй перевтомi тощо.

Статевi відхилення – це прагнення незвичайними способами задовольнити статевий iнстинкт.

Вони мають найрiзноманiтнiшi прояви i можуть зрiдка виникати й у психiчноздорових людей в особливих умовах, але переважно їх спостерiгають у пацієнтів зпсихопатiєю i часто при недоумствi (при органiчних захворюваннях мозку, в хворихз олiгофренiєю тощо).

Непереборнi потяги i дiї – це епiзодичні патологiчнi потяги такої сили, щохворi не можуть загальмувати їх i змушенi реалiзувати їх у дiї.

Вони усвiдомлюються як неправильнi й ненормальнi, але людина не можесамостiйно їх перебороти. Цi дiї бiльш-менш стереотипно повторюються привiдповiднiй ситуацiї.

Найпоширенiшими непереборними потягами i дiями є клептоманiя, пiроманiя,дромоманiя, копролалiя i садистськi вбивства.

Клептоманiя – це прагнення красти без будь-яких стимулiв i зацiкавленостi;пiроманiя – це прагнення пiдпалювати, влаштовувати пожежi; дромоманiя – ценестримний потяг до бродяжництва; копролалiя – це потяг до вживання нецензурних виразiв; садистськi вбивства – це потяг до вбивств з мученням жертв iотриманням насолоди вiд цього.

Непереборнi потяги з’являються, головним чином, при психопатiях iшизофренiї.

Iмпульсивнi дiї – це простi поодинокi дiї, часто руйнiвнi або агресивнi засвоїм характером, якi виникають раптово, позбавленi будь-якої видимої мотивацiїi не пов’язанi iз ситуацiєю.

Хворий раптово схоплюється i тут же лягає знову, може несподiвано розбитивiкно, жбурнути якийсь предмет, вдарити кого-небудь iз людей тощо. Найчастiшетакі дії виникають при шизофренiї та енцефалiтi.

Гiпербулiя, або пiдвищення вольової активностi – посилення спонукань,пiдвищена дiяльнiсть, надмiрна (нерiдко недоречна) iнiцiативнiсть i рухливiсть.

Гiпербулiя буває загальною й односторонньою.

При загальнiй гiпербулiї у хворого розвивається надмiрна дiйова активнiстьщодо всього, що потрапляє в зону його уваги. Його зацiкавлює i захоплює те, щойому потрiбне, i те, що йому непотрiбне. Вiн включається в будь-яку дiяльнiсть,але часто не доводить її до кiнця, бо переключає свою увагу на новий об’єкт iзахоплюється новою iдеєю.