Загальна психопатологія

Сторінка 12

Амбiвалентнiсть найчастiше виникає при шизофренiї.

Хвороблива анестезiя психiки проявляється тим, що у хворого рiзко знижуються емоцiї.

На вiдмiну вiд хворих з емоцiйною тупiстю, вiн тяжко переживає свiй стан,усвiдомлюючи його ненормальнiсть. Цей симптом характерний для депресивнихстанiв, особливо для манiакально-депресивного (біполярного) психозу.

Дисфорiя – це буркотливо-дратiвливий, злобний i похмурий настрiй ізпiдвищеною чутливiстю до будь-якого зовнiшнього подразника.

Трапляється при епiлепсiї, абстинентному синдромi та психопатiях. У станiдисфорiї хворi схильні до агресiї.

Узагальнення та практичнi поради Якщо у хворого розвинувся стан афекту (фiзiологiчного чи патологiчного),медична сестра повинна детально описати цей стан у журналi спостережень. Iнколице необхiдно для проведення судово-психiатричної експертизи.

Депресивний синдром небезпечний, бо може спричинити суїцидальні дiї.

Хворий з психотичними формами депресiї повинен постiйно знаходитись під контролем медперсоналу. При виявленні суїцидальних тенденцiй біля нього необхiдновстановити пост, а про його поведiнку слiд доповiсти лiкарю.

Наявнiсть морiї свiдчить про органiчне ураження головного мозку. Самооцінка такого хворого знижена. Він потребує стороннього нагляду.

Якщо у хворого розвинувся ейфоричний стан чи емоцiйна неадекватнiсть,за ним необхiдно встановити нагляд i доповiсти лiкарю.

Дисфорiї виникають при епiлепсiї, алкоголiзмі, наркоманiї, органiчному ураженні головного мозку. В станi дисфорiї хворий схильний до агресiї. Ставитись доних необхідно пiдкреслено коректно, а при розвитку дисфорiї до такого хворогопотрібно негайно викликати лiкаря.

Питання для самоконтролю1. Сутнiсть фiзiологiчного i патологiчного афектів.

2. Сутнiсть манiакальної i депресивної трiади.

3. Сутнiсть експлозивностi й дисфорiй.

4. У чому полягає рiзниця мiж амбiвалентнiстю та неадекватнiстю емоцiй?5. При яких станах виникає апатiя?Порушення вольової дiяльностi та увагиВольова дiяльнiсть проявляється свiдомим виконанням тiєї чи iншої дiї або жсвiдомою її затримкою. Деякi автори називають її ефекторною.

Ефекторна дiяльнiсть включає в себе iнстинкти i цiлеспрямовану дiяльнiсть.

Бiльшiсть психологiв i психiатрiв вiдносять до неї i увагу як внутрiшнiй вольовий акт.

Порушення iнстинктiв. При психiчних захворюваннях можна спостерiгатипатологiчне посилення, послаблення i спотворення iнстинктiв.

Патологiчне посилення харчового iнстинкту – булiмiя (вовчий голод).

Булiмiя проявляється надмiрним апетитом, причому відчуття насиченостiне настає.

Булiмiя в основному виникає при органiчних ураженнях головного мозку з дементним синдромом, у хворих з олiгофренiєю (iдiотiя), деколи – у хворих із вираженим шизофренiчним дефектом. Значне посилення апетиту властиве хворим, якiперебувають у манiакальному станi, але воно не досягає ступеня булiмiї.

Послаблення харчового iнстинкту – це рiзке зниження апетиту аж до повноївiдсутностi потреби в їжi.

Анорексiя – повна вiдсутнiсть відчуття голоду з вiдмовою вiд їжi.

Ослаблення харчового iнстинкту характерне для депресій рiзного генезу (реактивних, пресенiльних, манiакально-депресивного психозу), виражених астенiчнихстанiв, нервової анорексiї.

Вiдмова вiд вживання їжi при психiчних захворюваннях не завжди зумовленаослабленням харчового iнстинкту. Її можуть спричинити маячні мотиви (хворий впевнений, що його хочуть отруїти, i боїться вживати “отруєну” їжу або вважає себезлочинцем чи нiкчемою, недостойним їжі), а також iмперативні галюцинацiї, коли “голоси” категорично забороняють їсти. Хворi, якi перебувають у станi патологiчногоступору, не можуть вживати їжу внаслiдок зацiпенiння жувальних i ковтальних м’язiв.

Спотворення харчового iнстинкту проявляється вживанням хворим неїстивних речовин i навiть власних екскрементiв. Воно виникає при тотальному недоумствi,маяченнi й галюцинацiях вiдповiдного змiсту.

Посилення захисного iнстинкту проявляється втечею або агресiєю. Реакцiявтечi характерна для хворих, якi пiд впливом галюцинацiй чи маячення переконанiв тому, що їм загрожує смертельна небезпека з боку злочинцiв, перед якими вонибеззахисні й безпорадні.