|
Сторінка 8 Профілактика цереброваскулярних порушень у хворих на ЦД
Основним способом профілактики цереброваскулярної патології у хворих на ЦД типу 2 вважається своєчасна і адекватна корекція порушень вуглеводного обміну. Одночасно слід усунути інші модифіковані фактори ризику серцево-судинних захворювань: досягти цільових показників АТ, умісту холестерину і тригліцеридів, скоригувати порушення системи гемостазу і мікроциркуляції. Не слід також недооцінювати можливість немедикаментозної корекції факторів ризику. На жаль, можливості адекватного лікування метаболічних порушень у хворих на ЦД типу 2 використовуються далеко не повністю. На підставі порівняльного аналізу ефективності контролю факторів ризику серцево-судинних захворювань у осіб із ЦД типу 2 в різні періоди часу можна констатувати, що як у 1988-1994 рр., так і в 1999-2000 рр. лише близько третини хворих дотримувалися лікарських рекомендацій, які дозволяли контролювати основні фактори ризику: рівень АТ, уміст ліпідів і глікозильованого гемоглобіну в крові. Винятково важливим напрямом запобігання розвиткові серцево-судинних захворювань, зокрема мозкового інсульту, у хворих на ЦД типу 2 є проведення масштабних профілактичних заходів серед населення. Також важко переоцінити значення просвітньої роботи лікаря, скерованої на забезпечення розуміння пацієнтом сутності захворювання, необхідності контролю показників рівня глюкози у крові, АТ, доцільності вибору оптимального рівня фізичних навантажень, раціональної дієти тощо. Низька прихильність хворих на ЦД до лікування нерідко зумовлена недостатнім ступенем контакту пацієнта і лікаря, відсутністю у хворого розуміння мети проведених лікувальних і профілактичних заходів. Підвищення прихильності хворих до профілактичних і лікувальних рекомендацій уважається запорукою істотного зростання ефективності медичної допомоги, зниження рівня інвалідизації та смертності.
Ефективність поєднання лікарських і немедикаментозних методів лікування було підтверджено в клінічних умовах. Так, у пацієнтів літнього віку із ЦД типу 2 без проявів деменції адекватна корекція вуглеводного обміну (відповідна дієта і систематичний прийом цукрознижувальних препаратів) дозволила домогтися зниження ризику розвитку когнітивних порушень більш ніж удвічі. За умов ефективного контролю глікемії зменшення вмісту HbА1c на 1% супроводжується зниженням ризику мікросудинних ускладнень на 25%. Водночас сама лише корекція вуглеводного обміну не завжди здатна повністю усунути наявні в організмі зміни, зумовлені ЦД типу 2, і попередити розвиток цереброваскулярної патології, особливо в пацієнтів із додатковими факторами ризику серцево-судинних захворювань. Висока ймовірність повторних епізодів гострої церебральної ішемії зберігається в осіб, які зазнали мозкового інсульту, спричиненого ураженням сонних артерій. Навіть зниження рівня глюкози в крові не усуває ризику розвитку повторного ішемічного інсульту. У зв’язку з цим ефективним способом профілактики цереброваскулярних ускладнень у хворих на ЦД типу 2 залишається застосування антиагрегантів. Найчастіше з цією метою використовують ацетилсаліцилову кислоту, що вирізняється високою ефективністю і гарними фармакоекономічними показниками. У разі низької чутливості пацієнта до цього лікарського засобу, індивідуальної непереносимості або розвитку шлунково-кишкових ускладнень доцільне одночасне застосування інших антиагрегантів (клопідогрель) у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою або у вигляді монотерапії. Незважаючи на переконливо доведену ефективність систематичного застосування антиагрегантів для вторинної профілактики церебральних судинних ускладнень у пацієнтів із ЦД типу 2, значна частина хворих (особливо жінок віком до 60 років) не отримують антиагрегантної терапії.
Висновки
Таким чином, можна стверджувати, що в ургентних ситуаціях за наявності ЦД та інсульту не слід уживати невідкладних заходів з метою неодмінного зниження показників глікемії до нормальних величин. Адже в таких випадках показники початкового
|
Сайт
