Сторінка 7 Викликають зацікавленість і інші визначення поняття «здоров'я», що існують на сьогодні:
Здоров'я людини — це процес збереження й розвитку біологічних, фізіологічних, психологічних функцій і оптимальної працездатності (В. П. Казначеев).
Здоров'я людини — це динамічна рівновага організму і навколишнього середовища (А. І. Венедиктов).
Здоров'я людини — це необмежене, нескрутне у своїй свободі життя (К. Маркс).
Слід підкреслити, що всі ці визначення стосуються здоров'я індивідуума, здоров'я людини.
Здоров'я населення (або громадське здоров'я) визначається сукупністю показників захворюваності, фізичного розвитку, інвалідності, медико-демографічними показниками тощо.
Під поняттям «навколишнє середовище» в медичній науці слід вважати все те, що оточує людину, що прямо або побічно впливає на її життя і діяльність.
До складу навколишнього середовища в широкому розумінні цього слова входить вся наша планета та космічний простір. У більш вузькому, спрощеному, розумінні навколишнє середовище являє собою лише біосферу, тобто зовнішню оболонку Землі, в якій сконцентровані всі її живі речовини та відбувається їх активна діяльність. Під час взаємодії організмів з навколишнім середовищем у біосфері утворились екологічні системи, або біогеоценози, які являють собою специфічні системи живих і неживих компонентів, що пов'язані між собою обміном речовин і енергії (мал. 1).
Навколишнє середовище справляє постійний вплив на здоров'я людини за допомогою певних матеріальних чинників: фізичних або енергетичних, хімічних або речовинних, біологічних або біотичних, психологічних або інформаційних.
До фізичних чинників відносять сонячну радіацію, температуру, вологість та швидкість руху повітря, атмосферний тиск, шум, вібрацію, іонізуюче випромінювання, погоду, клімат тощо.
До хімічних чинників належать хімічні елементи та сполуки, які входять до складу повітря, води, ґрунту, продуктів тощо.
До біологічних чинників відносять мікроорганізми, віруси, гельмінти, гриби, рослини тощо.
До психологічних (психогенних) чинників належать окреме слово або мова, звук або музика, колір або зображення.
Зміст гігієни як галузі медичної науки і практики визначається переліком її основних розділів: загальна гігієна, комунальна гігієна, гігієна харчування, гігієна праці, радіаційна гігієна, гігієна дітей та підлітків, гігієна екстремальних станів та військова гігієна, соціальна гігієна та ін.
Загальна гігієна — вивчає загальну теорію і методологію гігієни та екології людини, історію гігієни, принципи гігієнічного нормування, загальні питання гігієни повітря, сонячної радіації, клімату, мікроклімату, погоди, освітлення, ґрунту, води, особистої гігієни тощо.
Комунальна гігієна — вивчає проблеми гігієни населених місць та громадських будівель, водопостачання та атмосферного повітря, санітарної охорони ґрунту і водоймищ, нормування екологічних і гігієнічних чинників навколишнього середовища, які впливають на здоров'я населення.
Гігієна харчування — вивчає вплив на здоров'я різних контингентів населення енергетичної цінності та якісного складу харчових продуктів, режиму та умов харчування обґрунтовує нормативи і рекомендації щодо організації раціонального харчування, вимоги до профілактики харчових отруєнь та аліментарних захворювань.
Гігієна праці — вивчає вплив на здоров'я людини умов та чинників виробничого середовища і трудової діяльності, розробляє гігієнічні нормативи і рекомендації з метою профілактики професійних отруєнь і захворювань, оптимізації умов праці, підвищення її ефективності, запобігання втомі і перевтомі.
Радіаційна гігієна — вивчає вплив на здоров'я різних контингентів населення іонізуючої радіації природного і техногенного походженні; розробляє гігієнічні нормативи і заходи щодо профілактики і'її негативної дії.
Гігієна дітей та підлітків —вивчає та розробляє гігієнічні нормативи і рекомендації з питань впливу на здоров'я дитячого та підліткового населення умов виховання, фізичної культури, харчування, режиму навчальної і трудової діяльності, запобігання вадам психічного і фізичного здоров'я.
|