|
Сторінка 7 Метод максимізації поточного прибутку
Належить він до другої моделі ціноутворення — моделі, що ґрунтується на ринковому попиті на товар.
Оскільки згідно із законом попиту зниження ціни на товар збільшує попит на нього (обсяг його збуту) і навпаки, фірма хоче знайти таку точку ціни на кривій попиту, яка забезпечить максимальний прибуток у найближчій перспективі.
Даний метод доцільно використовувати для товарів із доволі високою еластичністю попиту щодо ціни. Математично модель цієї задачі має вигляд:   ,
де П — прибуток фірми;
Ц — ціна товару;
N — обсяг його збуту;
F — постійні витрати фірми за певний період;
V — змінні витрати на одиницю продукції.
Найскладнішим при використанні даного методу є встановлення залежності між ціною товару і попитом на нього (обсягом його збуту).
Для отримання необхідних даних можна практикувати ринкове тестування товару, в ході якого ціну декілька разів знижують і фіксують кількість товару, реалізованого при кожному значенні ціни. Результати дослідження обробляють із використанням прийомів кореляційно-реґресійного аналізу й отримують рівняння регресії: 
Оскільки взаємозв'язок між ціною і попитом, як звичайно, обернено пропорційний, коефіцієнт регресії b1 має від'ємне значення.
Після визначення взаємозв'язку між Ц і N функцію прибутку максимізують із використанням першої похідної dП/dЦ.
У наслідку знаходять оптимальну ціну, використання якої забезпечує фірмі максимальний прибуток протягом певного періоду. Якщо надалі ситуація зміниться, ціну слід скоригувати.
Метод встановлення ціни на підставі „відчутної" цінності товару
Даний метод зорієнтований на споживачів, їх купівельне сприйняття, що є дуже важливим для соціально важливих товарів, до яких належать лікарські засоби. Для формування у свідомості споживачів уявлень про цінність фармацевтичних товарів фірми повинні використовувати нецінові прийоми впливу.
„Відчутна" цінність товару в населення формується через рекомендації лікаря і провізора. За даними фірми „Сміт Кляйн Бічам" за рекомендацією провізора купують 59% препаратів. З розвитком фармацевтичного ринку цей метод набуває розповсюдження.
Методи встановлення договірних цін на лікарські засоби в умовах інфляції
Вказані методи стосуються виробництва і гуртової торгівлі.
У найпростішому варіанті ціна узгоджується у момент укладання угоди і не підлягає перегляду протягом її виконання ні за яких обставин — це тверда або фіксована ціна. Метод дійовий при незначній різниці в часі між укладанням угоди і оплатою або оплатою і поставкою товару при незначних темпах інфляції.
В умовах інфляції вигідніше користуватися ціною, яка зафіксована на певну дату (а), або її розраховують за наперед узгодженою формулою (б), або встановлюють в еквіваленті до твердої валюти (в):
а) Метод полягає у встановленні ціни не на момент укладання угоди, а на дату, на яку буде визначена ціна (день поставки (відвантаження) або її оплати тощо); в угоді неодмінно вказують джерело інформації про ціни (приміром, прайс-лист);
б) Метод передбачає встановлення в угоді базової ціни, тобто ціни, прийнятної для обох сторін на момент її коригування (із вказанням джерела інформації для його здійснення; наприклад, індексу інфляції, індексу цін на групу лікарських засобів, які надані органами статистики й офіційно опубліковані).
Розрахунок проводять за формулою:  ,
де Цв – ціна договірна, грн.;
Цб – ціна базова, грн.;
Пр – приріст індексу інфляції, цін товарної групи або іншого аналогічного показника за період виконання угоди, %
Кд – договірний коефіцієнт, %
Договірний коефіцієнт (коефіцієнт „гальмування") застосовують тоді, коли покупця не задовольняє, що в договірній ціні завдяки множенню на індекс інфляції закладено повний захист продавця від інфляції. У міру зменшення коефіцієнта зменшується захист продавця від інфляції, але зменшуються і втрати покупця від інфляції. Метод не є достатньо ефективний, коли інфляція і зміна курсу національної валюти мають різні темпи;
|
Сайт
