|
Сторінка 9 Він опертий на вивченні постійних, змінних і загальних (валових) витрат порівняно з валовим доходом, отриманим від різного рівня продаж.
У реальних ринкових умовах обсяг збуту є дуже динамічним показником і внаслідок впливу різних факторів (зміна економічної ситуації, дії конкурентів тощо) може падати. Аналіз дасть змогу визначити критичний обсяг збуту (Nкр ), за якого фірма ще не матиме збитків (при даному рівні вихідної ціни), а також обсяг збуту, за якого забезпечено чистий прибуток на рівні ставки плати за кредит заданої рентабельності (Nрен ). Графічна інтерпретація аналізу беззбитковості і точка нормальної рентабельності показана на рис. 5.7.
Вказані точки є межами трьох інтервалів товарообігу. Перший — включає обсяги оплаченої реалізації до точки беззбитковості. Тривала робота в ньому призводить до банкрутства, оскільки підприємство поступово втрачає вкладений основний капітал. Крім того, фармацевтична фірма змушена шукати готівку для покриття часткової втрати обігових коштів.
Другий інтервал охоплює обсяги оплаченої реалізації від точки ринкової рівноваги (точки беззбитковості) до точки нормальної рентабельності. У таких умовах фармацевтичне підприємство отримує прибуток від поточної діяльності. Проте тривала робота в цьому інтервалі економічно неефективна, оскільки з меншими зусиллями можна отримати рівноцінний прибуток, зберігаючи інвестиційні суми на банківському рахунку.
Третій інтервал охоплює обсяги реалізації більші, ніж у точці нормальної рентабельності. При обсязі товарообігу цього інтервалу фармацевтичному підприємств забезпечений економічний прибуток.
Якщо обсяг збуту буде менший, ніж Nкр , то фірма матиме збитки, а якщо більше — прибутки. Обсяг збуту в критичних точках можна визначити аналітично за формулами:  ,  ,
де F — постійні витрати фірми за певний період часу;
П — нормальний балансовий прибуток;
Ц — вихідна ціна на товар;
V — змінні витрати на одиницю продукції.
Незалежно від обсягу продажу постійні витрати залишаються незмінними. Валові (загальні) витрати (сума постійних і змінних витрат) зростають одночасно із зростанням обсягу реалізації. Пряма валового доходу починається з 0 і піднімається угору в міру збільшення кількості проданих одиниць товару. Кут нахилу прямої валового доходу залежить від ціни товару. Для забезпечення беззбитковості (самоокупності), тобто для покриття загальних витрат валовими доходами, фірма повинна продати певну кількість товарних одиниць.
Якщо ціну підвищити (при тих же самих витратах), точка самоокупності і точка нормальної рентабельності зміститься на графіку ліворуч, оскільки лінія валового доходу від реалізації підніметься під більшим кутом. Аналогічно при зниженні ціни вказані точки змістяться праворуч. Тобто якщо фірма продаватиме свій товар за високою ціною, то для одержання прибутку вона може продавати меншу кількість товару. Пристосування ціни
Після того, як цінова стратегія починає втілюватися у життя, вона потребує постійного коригування для урахування змін у витратах, конкуренції, попиті, умовах придбання товарів тощо. Ціни можна пристосовувати, використовуючи поправки (знижки, надбавки), а також зарахування.
Важливо, щоб ціну використовували як адаптивний механізм. Розглянемо найпоширеніші види поправок до ціни.
Поправки на умови платежів (отримання авансу, надання кредиту, прискорення платежів, розрахунки готівкою):
оскільки при авансі (часткова попередня оплата замовлення) покупець кредитує постачальника та вилучає зі свого обороту часом значну суму коштів, продавець найчастіше встановлює йому знижку. У фармацевтичному бізнесі буває передоплата замовленого аптекою у гуртової фірми товару, при тому рівень націнки на ціну виробника (митну) є найнижчий;
у разі надання кредиту навпаки — продавець кредитує покупця, тому ціна має бути підвищена;
|
Сайт
