Сторінка 7 2. Найбільшу чутливість до гіподинамії мають, як і треба було очікувати, антигравітаційні мязи, які в тій чи іншій мірі приймають участь в підтримці тіла над поверхнею опори. Судячи по результатах дослідження, в космічних польотах та в умовах гіпокінезії у них виникають адаптаційні реакції двох типів: атрофія від бездіяльності і перебудова функціонально–метаболічного профілю відповідних фенотипів м’язових волокон. Про те, що оба типи пристосувальних реакцій є активними процесами і здійснюються за посередництвом нервової системи, свідчать зміни з боку аксом’язових синапсів.
3. В скелетних м’язах, які забезпечують підтримання пози ці адаптивні зміни обумовлені впливом гіподинамії і викликані безпосередньо зменшенням силового навантаження на м’язи і дефіцитом тонічного компоненту рухів. Функціональні прояви змін в швидких м’язах, очевидно, – наслідок поведінкової адаптації тварин до сукупності факторів (гіпокінезії й гіподинамії). Адаптаційні зміни під час 120 добової гіпокінезії є зворотними.
4. Є всі підстави стверджувати, що адаптаційні зміни скелетної мускулатури під час експериментальної гіподинамії і в стані невагомості під час космічних польотів ( при відсутності превентивних заходів), можуть стати під час періоду реадаптації однією з причин рухових розладів внаслідок десинхронізації відновлюючих процесів в системі оперативного управління рухами і нервового контролю структурно–функціональної організації скелетних м’язів. Список джерел
1. Бузулина В.П., Мачинский Г. В., Носова Е. А., Степанцов В. И. Влияние 30 – суточной гипокинезии на некоторые физиологические и биохимические показатели при максимальной физической нагрузке.– Косм. биол. и авиакосмич. мед.–1988.–№6.– С.40–43.
2. Бурковская Т. Е., Ворожцова С. В., Гундорина В. М., Назаров В. М., Фронтасьева М. В. Элементный состав костной ткани мышей в норме и при гипокинезии.-Косм. биол.и авиакосмич. мед. – С. 51-55.
3. Вернадський В.И. Биохимические очерки.– М; – Л.: Изд–во АН СССР, 1940.– 249 с.
4. Волков Е.М., Полетаев Г.И. Нейротрофический контроль функциональных свойств поверхностей мембраны мышечного волокна// Механизми нейрональной регуляции мышечной функции.–Л.: Издательство «Наука», Ленинградское отделение.–1988.– С.5–25.
5. Воробъев Е.И., Газенко О.Г., Генин А.М., Егоров А.Д. Результаты медицинских исследований длительных пилотируемых польотов по програме «Салют –6»// Космич. Биол. и авиакосмич. мед.– 1984.– Т.18.–№1.–С. 14–29.
6. Газенко О. Г., Григорьев А. И., Ильин Е. А. Медико – биологическое обеспечение пилатируемой экспедиции на Марс // Земля и Вселенная.–1988.–№5.– С.15-20.
7. Газенко О.Г., Генин А.М., Ильин Е.А. Адаптация к невесомости и ее физиологические механизмы // Изв.АН СССР.Сер. биол.–1980.–№ 1.–С.5–18.
8. Гехт Б.М., Касаткина Л.Ф., Санадзе А.Г. Трофический потенциал мотонейрона и проблема компенсаторной иннервации в патологи// Механизмы нейрональной регуляции мышечной функции.–Л.: Издательство «Наука», Ленинградское отделение.–1988.– С. 53–77.
9. Жуков Е.К., Итина Н.А., Магазаник Л.Г. Развитие сократительной функции мышц двигательного аппарата.– Л.: Наука, 1974.–339 с.
10. Капланский А. С., Сахарова З. Ф., Ильина-Какуева Е. И., Дурнова Г. Н. Морфологическое исследование ранних изменений в костях крыс при моделировании невесомости.- Косм. биол. и авиакосм. мед.– 1987.–№6.– С. 36–39.
11. Катинас Г.С., Оганов В.С., Потапов А.Н. Гиподинамическое и гипокинетическое состояние скелетних мышц// Физиол. журн. СССР.– 1974.– Т.60.–№11.– С. 1606–1608.
12. Мицкан Б.М. Влияние двигательной активности на восстановление скелетных мышц после гипокинезии// Биология опорно–двигательного аппарата –Харьков.– 1992.– С. 207–208.
13. Мицкан Б.М. Вплив гіпокінезії і рухової активності на ріст і диференціацію скелетних м’язів: Дис. . доктора біологічних наук: 03.00.11.– К.,1997.– 395 с.
14. Мицкан Б.М. Особливості будови нервово–м’язових закінчень в ранньому постнатальному періоді при гіпокінезії// Вісник Львівського університету. Серія біологія. – 2002. – С. 44-48.
|