Життєвий та творчий шлях О.О.Богомольця

Сторінка 6

В галузі етіології пухлин О. О. Богомолець дотримувався погляду, що різні за своєю природою (хіміч-ні, фізичні та біологічні) фактори середовища можуть відігравати істотну роль у виникненні пухлин; він особ­ливо підкреслював роль професійних та побутових шкід-ливостей.

Виходячи з уявлення про рак як про захворювання всього організму, в наступні роки нами вивчалась роль нервової системи, ендокринних залоз та сполучної тка-нини в розвитку злоякісних пухлин і на підставі цього розроблялись методи комплексної терапії раку. Ці дані узагальнені в монографіях Р. Є. Кавецького «Пухлина і організм» (1962) та «Взаємодія організму і пухлини (1977).

Проте важке дитинство, напружена робота, суворі умови воєнних років давалися взнаки; туберкульоз, на який Олександр Олександрович хворів з юності, прояв­ляється все тяжчими загостреннями. В 1943 p. він пере­носить спонтанний пневмоторакс, в 1946 p. пневмото­ракс повторюється. 19 липня 1946 p. Олександр Олек-сандоович Богомолець помер.

За час своєї майже піввікової творчої діяльності О. О. Богомолець вніс значний вклад майже в усі роз­діли патологічної фізіології. Його роботи з ендокрино­логії, обміну речовин, імунітету та анафілаксії, онколо­гії, патології кровообігу, шоку, переливання крові явля­ли собою новий етап у розвитку цих галузей радянської фізіології та патології. 0. О. Богомольцеві у високій мірі були притаманні здатність широкого охоплення питання, вміння бачити Ціле в окремих деталях, які іншим могли б здатись не­суттєвими. Часто на підставі малопомітних окремих фактів він висував положення, яке потім підтверджува­лось в експериментальних дослідженнях. Характерною рисою всієї його наукової діяльності було вміння поєд­нувати глибину теоретичної думки з завданнями прак­тичної медицини.

Таким і був він сам — справжнім новатором у нау-ці, який нещадно критикував консервативні погляди захоплював своїми ідеями учнів і разом з тим давав їм повну свободу для наукової творчості.

Олександр Олександрович Богомолець був вченим новатором, полум'яним патріотом Батьків­щини, керівником, вимогливим до себе та своїх співро-бітників, чуйним, уважним до людей, готовим завжди прийти їм на допомогу.

Він був державним діячем, увінчаним вищими наго­родами, і простою у поводженні скромною людиною.

ОСНОВНІ ДАТИ ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ О. О. БОГОМОЛЬЦЯ

Олександр Олександрович Богомолець народився 12 (24) трав­ня 1881p. у Києві.

1887 p. Вступив до ніжинської гімназії.

1890 p. Поїздка до Кари—місця заслання матері.

1895 p. Переїзд до Кишинева.

1899p. Переведено в Першу київську чоловічу гімназію.

1900p. Закінчив з золотою медаллю Першу київську гімназію і вступив на юридичний факультет Київського університету (згодом перейшов на медичний факультет).

1901p. Перейшов на медичний факультет Новоросійського уні­верситету в Одесі.

1902 p. Опублікував першу наукову працю «До питання про будову та мікрофізіологію бруннерових залоз».

1906p. Закінчив з відзнакою медичний факультет Новоросій­ського університету.

1909p. Захист докторської дисертації «До питання про мікро­скопічну будову та фізіологічне значення надниркових залоз».

1910p. Обрано приват-доцентом медичного факультету Ново­російського університету по кафедрі загальної патології.

1911p. Робота на кафедрі фізіології в Сорбонні (Париж). Об­рано професором кафедри загальної патології Саратовського універ­ситету.

1919p. Призначено консультантом-епідеміологом санітарної частини Південно-Східного фронту Червоної Армії.

1925p. Обрано завідуючим кафедрою патофізіології 2-го Мос­ковського державного університету.

1926—1931pp. Керівництво лабораторією експериментальної он­кології Московського міського відділу охорони здоров'я.

1928—1932pp. Директор Інституту гематології та переливання крові.