Життєвий та творчий шлях О.О.Богомольця

Сторінка 3

Як зазначалося, О. О. Богомолець вже на початку нашого століття на підставі своїх дослідів дійшов висновку, що кора і мозкова речовина надниркових залоз являють собою два самостійних органи, кожен зі своїми специфічними функціями; на основі ретельного вивчення мікроскопічних картин кори надниркових залоз при різних станах організму висловив припущення про ліпоїдну природу секрету кори надниркових залоз і виявив посилення його виділення при м'язовій роботі, інфекції та інших станах. Ці положення суперечили па­нівним в той час поглядам, згідно з якими жири та жироподібні речовини можуть лише відкладатись в клі­тинах і не можуть бути продуктом секреції.

Пізніше О. О. Богомолець висунув припущення про роль недостатності кори надниркових залоз не лише при втомі та інфекції, але й при шоку, діабеті й інших пато­логічних станах.

В лабораторіях О. О. Богомольця вивчалося і багато інших питань, пов'язаних з функціями залоз внутріш­ньої секреції. Результати робіт, які були виконані до 1927р., узагальнені в ряді його статей та в монографії«Криза ендокринології».

Імунітет та алергія З перших років наукової діяль­ності увагу О. О. Богомольця привертають також пи­тання імунітету та анафілаксії. Їм присвячено такі пра­ці, як «Роль сенсибілізуючих речовин нормальних і специфічних сироваток в явищах фагоцитозу», «Гіпотези і факти у вченні про анафілаксію», «Про ліпоїдну ана­філаксію», «Про найближчі завдання вивчення етіоло­гії, патогенезу та специфічної профілактики висипно­го тифу», «Анафілаксія як реакція інтрацелюлярного зв'язування комплементу», «Про механізм лікувальної дії протеїнової терапії» та деякі інші.

Вже в ранніх працях висловлюються думки, які були розвинуті в наступні роки: припущення, що антигенні й анафілактогенні властивості зумовлені не лише білками, а й ліпоїдами, визнання залежності вірулентності збуд­ника хвороб від умов дії в організмі, ідея про значення захисних сил організму в боротьбі з інфекцією і можли­вості їх стимуляції. Розвитку цих ідей пізніше було при­свячено велику кількість робіт О. О. Богомольця та йо­го учнів.

В 1936р. за ініціативою О.О.Богомольця в Києві була організована конференція з питань алергії, на якій він виступив з оригінальною за формою та змістом доповіддю «100 питань з проблеми алергії». В цій допові­ді, насиченій фактами, взятими з літератури та одержа­ними в дослідженнях автора і його співробітників, були поставлені питання, на які потрібно було дати відпо­відь, щоб створити умови для розвитку вчення про алер-гію.

Розроблюючи теоретичні питання вчення про інфек-цію, О. О. Богомолець, як завжди, тісно пов'язував їх з завданнями практики. Так, в роки громадянської війни він приділяв велику увагу питанням діагностики та профілактики висипного тифу. Під час Вітчизняної вій­ни він разом з М. Д. Стражеском організував роботу в госпіталях з метою комплексного вивчення та лікування ранового сепсису.

Фізіологія та патологія кровообігу. В ряді робіт О. О. Богомольця розроблено питання фізіології та па­тології кровообігу. Ним було висунуто оригінальне твердження, що основною силою, яка рухає кров у суди­нах, є атмосферний тиск. Серце лише підтримує різницю між тиском крові в аорті і біля отвору порожнистих вен, створюючи свого роду систему сифона.

В одній з ранніх праць («Про тиск крові в дрібних артеріях і венах (близьких до капілярів) за нормальних і деяких патологічних умов», 1911) в ряді ретельно пос­тавлених експериментів О. О. Богомольцем було дослід-жено розподіл кров'яного тиску в різних відділах судин­ної системи. На підставі цих досліджень він, всупереч панівним в ті часи уявленням, дійшов висновку, що більша частина кров'яного тиску витрачається на подо­лання опору не в капілярах, а в передкапілярних арте­ріолах, що являють собою ніби шлюз, який регулюється нервовою системою. Така регуляція дає можливість збільшувати або зменшувати доплив крові в капілярну сітку залежно від потреб тканин в харчових речовинах (робоча гіперемія) чи від інших умов. Ці ідеї були розвинуті в деяких наступних роботах.