Життєвий та творчий шлях О.О.Богомольця

Сторінка 1

ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ О. О. БОГОМОЛЬЦЯ

дитинство

24 травня 1881 р. в Києві в Лук'янівській тюрмі «політична злочинниця Богомольцева,— доносив на-чальник тюрми генерал-губернатору,— благополучно розродилась від ноші сином». Так почалося життя Олександра Олександровича Богомольця.

Мати Олександра Олександровича Софія Миколаїв­на Богомолець (Присецька) притягалась до судової відповідальності в справі Київського Південноросій-іського робітничого союзу (КПРРС).

Прокурор вимагав для всіх підсудних смерт-ної кари, проте Софію І Миколаївну Богомолець і суд присудив до десяти років каторги.2 червня 1881 p. Софія Миколаївна Богомолець про­щалася з сином, якого їй довелося бачити лише неза­довго до смерті, майже через 10 років, у Карійській каторжній тюрмі.

Батько Олександра Олександровича, Олександр Михайлович Богомолець (1850—1935), лікар за осві­тою, був сподвижником дружини.

Дізнавшись про арешт дружини, О. М. Богомолець, залишивши її брата в Бєлграді, став пробиратись на Україну, але був затриманий на станції Ніжин і залу­чений поліцією до дізнання в «справі 63». А на почат­ку квітня 1882 p. він без суду, за «височайшим повелін­ням» був відпроваджений у шестирічну висилку в Схід­ний Сибір, під гласний нагляд поліції. Сина йому тоді бачити так і не вдалося.

Раннє дитинство Саша провів в будинку батьків Софії Миколаївни, Присецьких, на Полтавщині та в Кишиневі. Воно пройшло в атмосфері ніжної любові й прихильності до хлопчика.

Навесні 1887 p. Олександр Михайлович відбув строк висилки, і семирічний Саша переїхав до садиби свого другого діда, Михайла Федоровича Богомольця. Тут пройшла майже вся друга половина дитинства Олександра Олександровича.

Цієї ж осені Саша вступив у перший клас ніжин­ської гімназії. Він дуже багато і з захопленням читав.

НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Основні етапи. Науковий світогляд і творчі інтереси Олександра

Олександровича Богомольця в перше де­сятиліття XX ст. формувались в атмосфері Одеського університету, де ще свіжі були передові ідеї борців за матеріалізм у природознавстві — Івана Михайловича Сєченова, Іллі Ілліча Мечникова та Олександра Онуф­рійовича Ковалевського. Його вчителями були прогре­сивні вчені того часу: В. В. Підвисоцький і Л. О. Тара-севич, які залучили його до школи І. І. Мечникова, М. Г. Ушинський — учень В. В. Пашутіна та С. П. Бот-кіна, і видатний дослідник В. В. Воронін.

Від школи І. М. Сєченова— В. В. Пашутіна О. О. Бо­гомолець сприйняв усвідомлення великого значення ек­спериментального методу дослідження, інтерес до фізіо­логічних процесів, обміну речовин; від школи І. І. Меч­никова — еволюційний підхід до аналізу патологічних процесів, ідеї про значення реактивності організму в роз­витку патологічних процесів і роль сполучної тканини, інтерес до проблеми старіння організму, думку про мож­ливість стимуляції функцій організму за допомогою спе­цифічних цитотоксичних сироваток.

Але найголовніше — від цих передових шкіл приро­дознавців Олександр Олександрович вже на ранніх етапах своєї наукової діяльності сприйняв переконання в реальності та пізнавальності навколишнього світу, намагання розглядати організм як єдине ціле в його розвитку та зв'язках з навколишнім середовищем. Про­те Богомолець не пасивно сприймав наукові ідеї шкіл, під впливом яких проходили перші роки його наукової діяльності, а творчо перероблював їх і розвивав.

У 1909 p. 0. О. Бого­молець захищає докторську дисертацію на тему До питання про мікро­скопічну будову та фізіо-логічне значення наднир­кових залоз». Ця робота становить великий інтерес не тільки з точки зору новизни та оригінальнос­ті постановки і розв'язан­ня питань, але й у відно­шенні тієї ролі, яку вона відіграла в наступних до­слідженнях О. О. Бого­мольця та його школи. З одного боку, вона запо- чаткувала ряд дослі­джень, присвячених вив-ченню ролі надниркових залоз в організмі, з другого—в ній вперше з метою по­силення функцій організму застосовано специфічну ци­тотоксичну сироватку, що привело до одержання широ­ко відомої антиретикулярної цитотоксичної сироватки (АЦС).