Сторінка 1
ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ О. О. БОГОМОЛЬЦЯ
дитинство
24 травня 1881 р. в Києві в Лук'янівській тюрмі «політична злочинниця Богомольцева,— доносив на-чальник тюрми генерал-губернатору,— благополучно розродилась від ноші сином». Так почалося життя Олександра Олександровича Богомольця.
Мати Олександра Олександровича Софія Миколаївна Богомолець (Присецька) притягалась до судової відповідальності в справі Київського Південноросій-іського робітничого союзу (КПРРС).
Прокурор вимагав для всіх підсудних смерт-ної кари, проте Софію І Миколаївну Богомолець і суд присудив до десяти років каторги.2 червня 1881 p. Софія Миколаївна Богомолець прощалася з сином, якого їй довелося бачити лише незадовго до смерті, майже через 10 років, у Карійській каторжній тюрмі.
Батько Олександра Олександровича, Олександр Михайлович Богомолець (1850—1935), лікар за освітою, був сподвижником дружини.
Дізнавшись про арешт дружини, О. М. Богомолець, залишивши її брата в Бєлграді, став пробиратись на Україну, але був затриманий на станції Ніжин і залучений поліцією до дізнання в «справі 63». А на початку квітня 1882 p. він без суду, за «височайшим повелінням» був відпроваджений у шестирічну висилку в Східний Сибір, під гласний нагляд поліції. Сина йому тоді бачити так і не вдалося.
Раннє дитинство Саша провів в будинку батьків Софії Миколаївни, Присецьких, на Полтавщині та в Кишиневі. Воно пройшло в атмосфері ніжної любові й прихильності до хлопчика.
Навесні 1887 p. Олександр Михайлович відбув строк висилки, і семирічний Саша переїхав до садиби свого другого діда, Михайла Федоровича Богомольця. Тут пройшла майже вся друга половина дитинства Олександра Олександровича.
Цієї ж осені Саша вступив у перший клас ніжинської гімназії. Він дуже багато і з захопленням читав.
НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
Основні етапи. Науковий світогляд і творчі інтереси Олександра
Олександровича Богомольця в перше десятиліття XX ст. формувались в атмосфері Одеського університету, де ще свіжі були передові ідеї борців за матеріалізм у природознавстві — Івана Михайловича Сєченова, Іллі Ілліча Мечникова та Олександра Онуфрійовича Ковалевського. Його вчителями були прогресивні вчені того часу: В. В. Підвисоцький і Л. О. Тара-севич, які залучили його до школи І. І. Мечникова, М. Г. Ушинський — учень В. В. Пашутіна та С. П. Бот-кіна, і видатний дослідник В. В. Воронін.
Від школи І. М. Сєченова— В. В. Пашутіна О. О. Богомолець сприйняв усвідомлення великого значення експериментального методу дослідження, інтерес до фізіологічних процесів, обміну речовин; від школи І. І. Мечникова — еволюційний підхід до аналізу патологічних процесів, ідеї про значення реактивності організму в розвитку патологічних процесів і роль сполучної тканини, інтерес до проблеми старіння організму, думку про можливість стимуляції функцій організму за допомогою специфічних цитотоксичних сироваток.
Але найголовніше — від цих передових шкіл природознавців Олександр Олександрович вже на ранніх етапах своєї наукової діяльності сприйняв переконання в реальності та пізнавальності навколишнього світу, намагання розглядати організм як єдине ціле в його розвитку та зв'язках з навколишнім середовищем. Проте Богомолець не пасивно сприймав наукові ідеї шкіл, під впливом яких проходили перші роки його наукової діяльності, а творчо перероблював їх і розвивав.
У 1909 p. 0. О. Богомолець захищає докторську дисертацію на тему До питання про мікроскопічну будову та фізіо-логічне значення надниркових залоз». Ця робота становить великий інтерес не тільки з точки зору новизни та оригінальності постановки і розв'язання питань, але й у відношенні тієї ролі, яку вона відіграла в наступних дослідженнях О. О. Богомольця та його школи. З одного боку, вона запо- чаткувала ряд досліджень, присвячених вив-ченню ролі надниркових залоз в організмі, з другого—в ній вперше з метою посилення функцій організму застосовано специфічну цитотоксичну сироватку, що привело до одержання широко відомої антиретикулярної цитотоксичної сироватки (АЦС).
|