Вади слуху

Сторінка 9

Робота по формуванню правильної мови у слабочуючих дітей повинна носити систематичний характер і починатися відразу ж з моменту виявлення порушення слуху.

Визначаючи послідовність і зміст коректувальної роботи, необхідно спиратися:

а) на закономірності розвитку мови дитини в нормі;

б) на наявний запас мовних навиків.

При легкому ступені зниження слуху виявляється достатнім посилення гучності розмовної мови на заняттях.

Це допомагає активізувати ослаблений слух дитини.

При важких ступенях зниження слуху необхідно використовувати підлягаючі зберіганню аналізатори, в першу чергу зоровий: дітей привчають прочитувати з губ, що допомагає з найбільшою повнотою розуміти мову тих, що оточують. У свою чергу це сприяє подальшому мовному розвитку на основі наслідування.

Коректувально-виховна робота із слабочуючими дітьми здійснюється по наступних напрямах: розвиток розуміння мови, уточнення і розширення лексичного запасу, формування граматики будуючи мові, а також вимовляння звуків. Одночасно проводяться заняття по навчанню грамоті — читанню і письму.

На всіх видах занять обов'язково використовується залишковий слух дітей, який підсилюють за допомогою спеціальної апаратури.

Коректувальне навчання здійснюється в спеціальних яслах, дитячих садах для дітей з порушеннями слуху, де вони знаходяться з 2 до 7 років.

З 7 років вони продовжують навчання в школі для слабочуючих дітей.

Профілактика порушень слуху у дітей здійснюється головним чином батьками і вихователями дитячих установ.

Профілактичні заходи необхідно починати з внутріутробного періоду розвитку дитини, оберігаючи матір в період вагітності.

Після народження дитини важливо ретельно стежити за його здоров'ям: тримати вуха в чистоті, попереджати запальні процеси в органах слуху, приймати заходи по уникненню побутових травм. У маленьких дітей украй важливо оберігати вуха від холоду, оскільки часті простуди можуть привести до патології мовного апарату.

Треба пам'ятати, що для слуху шкідливі дуже гучні звуки, крик, шум в групі. Тому слід створювати дітям охоронний, щадний режим, уникати сильних звукових подразників, спілкування на підвищених тонах.

В цілях попередження порушень слуху лікар-отоларинголог повинен періодично обстежувати дітей. Це допомагає своєчасно усувати щонайменші патологічні зміни, які можуть привести до зниження слуху.

Якщо у дитини вже є природжене або придбане ураження органу слуху, необхідне невідкладне втручання лікаря: від часу почала лікування багато в чому залежить, який характер носитиме порушення слуху і як це вплине на формування мовної функції.