Основи урогінекології

Сторінка 4

Лікування проводять спільно з урологом. При порушенні пасажу сечі з нирки (визначається при екскреторній урографії) останній відновлюють шляхом катетеризації нирки. Проводять інтенсивну антибактеріальну те­рапію з використанням цефалоспоринів (цефобід, клафоран, кефзол, цефт-ріаксон), фортум, зінацеф; хінолонів (офлоксацин, таривід, заноцин, нор-бактін); нітрофуранів (фурагін, фуразолідон), невіграмону, 5-НОК, уросуль-фану, бісептолу. При гнійних формах пієлонефриту (апостематозний не­фрит, карбункул нирки, абсцес нирки) — лікування тільки оперативне з наступною антибактеріальною і дезінтоксикаційною терапією.

Хронічний пієлонефрит може бути при хронічних, з тривалим пере­бігом запальних процесах придатків матки. Захворювання частіше пере­бігає латентно і діагноз можна встановити лише завдяки додатковим мето­дам дослідження: в аналізі сечі — сліди білка, лейкоцитурія, бактеріурія, порушується концентраційна здатність нирок, знижується щільність сечі. Це захворювання у разі відсутності адекватного лікування може вести до розвитку нефрогенної гіпертензії, хронічної ниркової недостатності.

Лікування полягає у санації всіх вогнищ інфекції, особливо в геніталі­ях. З метою антибактеріальної терапії призначають ті самі препарати, що й при лікуванні гострого процесу, з урахуванням чутливості мікрофлори сечі до антибактеріальних середників. Широко використовують фізіотерапев­тичні методи, санаторно-курортне лікування (Трускавець, Гусятин).

ПОШКОДЖЕННЯ СЕЧОВИДІЛЬНИХ ОРГАНІВ ПІД ЧАС ГІНЕКОЛОГІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ

Пошкодження сечового міхура

Під час гінекологічних операцій (ампутація матки, екстирпація матки) можуть траплятися пошкодження задньої стінки сечового міхура. Іноді в результаті тупої травми його під час відділення може настати порушення васкуляризації та іннервації. В обох випадках виникають міхурово-вагі-нальні нориці. Їх клінічним проявом є виділення сечі через вагіну.

Поранення сечового міхура, як правило, лишається непоміченим, тому що під час операції він спорожнений. У такому разі виділення сечі через вагіну починається вже через декілька годин після операції, може виникати інфільтрація сечею клітковини таза. У випадку виникнення нориці сеча з'яв­ляється у вагіні через 2-3 тижні.

Діагностика проводиться на основі огляду, а також цистоскопії та «ко­льорових» проб. Одна з таких проб полягає в тому, що вагіну туго тампону­ють марлевим тампоном, а в сечовий міхур вводять забарвлену рідину (інди­гокармін, метиленовий синій чи коларгол). Забарвлення тампону свідчить про наявність фістули. Цистоскопія дає змогу виявити норицю, її локаліза­цію, розміри отвору, ступінь зміни слизової навколо неї.

Лікування. Якщо під час операції поранено сечовий міхур, його необхідно зашити кетгутом. Сеча повинна виводитись через постійний катетер, а при великих пошкодженнях — через цистостому.

При великих норицях діаметром понад 5 мм проводять оперативне ліку­вання. Невеликі «точкові» фістули закриваються самостійно. Можна прово­дити ендовезикальну діатермокоагуляцію. У випадку наявності вторинних нориць, а також при сечовій інфільтрації тканин, що оточують їх, оператив­не лікування можна проводити не раніше 3-4 місяців після операції, що при­звела до цих ускладнень.

З метою профілактики операційних травм сечового міхура рекомен­дують наповнювати його в ході операції на етапі відділення від нижнього сегмента шийки та вагіни.

Пошкодження сечоводів

Пошкодження сечоводів може трапитись під час операції розширеної екстирпації матки з приводу раку шийки матки, видалення інтралігамен-тарних кістом чи фіброматозних вузлів. Двобічне пошкодження сечоводів буває рідко.

При пошкодженні одного сечовода виникає тупий біль у ділянці нирки та у надлобковій ділянці на боці травми. Розвивається клінічна картина пієлонефриту. Інколи через 2-3 тижні з вагіни починає виділятися сеча — формується уретеровагінальна нориця. Більш чітко виражена картина при пошкодженні обох сечоводів: після операції відсутня сеча, виникає біль у животі, поперековій ділянці, симптом Пастернацького позитивний з обох сторін. Пальпація живота над лобком болюча через інфільтрацію тканин сечею. Розвивається картина висхідного пієлонефриту.