Сторінка 3 Критерієм рівня вікового розвитку може служити навіть форма тіла дитини [8, 20]. Як свідчать дослідження Семенової Л.К. та ін. [8, 25, 30], деякі співвідношення пропорцій тіла є показниками „зрілості тіла” дітей.
Вагомий внесок у вивчення фізичного розвитку та будови тіла дітей шкільного віку зробив А. Андронеску [2], який дав характеристику будови тіла дитини від народження до завершення росту.
Під складом тіла більшість спеціалістів [8, 20, 21, 25, 34, 37, 40, 41] розуміють співвідношення окремих компонентів (жирового, м’язового та кісткового) маси людського тіла.
Для отримання найбільш точних та вірних даних по фізичному розвитку дітей необхідно враховувати окремо ступінь підшкірного жиру, розвитку м’язової та кісткової систем, так як якісна оцінка величин маси тіла в залежності від розвитку того чи іншого компонента, буде різною.
При визначенні індивідуальних розбіжностей будови тіла людини велике значення надається методиці кількісної оцінки основних компонентів маси тіла посильними соматометричними методами.
В праці „Тести фізичного розвитку” Я.Матейка [1921] запропонував потрібну та оригінальну систему оцінки маси окремих тканин на підставі антропометричних вимірів тіла. За цією системою, повна мага тіла розподіляється на чотири компоненти: маса шкіри з підшкірножировою клітковиною, маса скелетної мускулатури, маса кісток скелета та маса інших органів та тканин в грамах, розвиток яких вимірюється за допомогою відповідних формул. Для порівняння компоненти можуть бути виражені у відсотках до загальної маси тіла [42].
Маса тіла – це показник, який характеризує стан м’яких тканин тіла. Зміни маси тіла в процесі вікового розвитку представляють узагальнений показник. Вікові варіації загальної кількості маси тіла не дозволяють розкрити механізми змін між окремими компонентами. Тому у вивченні складу тіла оцінка ступеня розвитку жирової, м’язової і кісткової тканин вважається однією з найважливіших як для характеристики патологічних станів, так і для визначення меж нормальних варіацій. Від співвідношення жирового, кісткового і м’язового компонентів залежить склад маси тіла.
Маса тіла на ранніх етапах онтогенезу має стійкі усереднені цифрові значення, які є нормативними характеристиками і відображають середній рівень фізичного розвитку відповідного вікового періоду.
Індивідуальні розбіжності в розвитку м’яких тканин особливо специфічні для підшкірножирової клітковини, їх можна помітити і візуально. Однак в одній із праць Я.Матейки [1921] велика увага у визначенні індивідуальних розбіжностей будови тіла людини приділяється методиці кількісної оцінки головних компонентів маси тіла найбільш доступними соматометричними методами.
Вивчаючи компоненти маси тіла, Н.Я. Векслер [6] прийшов до висновку, що зміна загальної маси не корелює з окремими тканинними компонентами. Попри те, ступінь розвитку жиру є одним із найважливіших для визначення меж нормальних варіацій, так як патологічні стани людини пов’язані з його накопиченням чи втратою.
В.Г. Ковешніков, Б.А. Никитюк зазначають, що особливості онтогенезу залежать від ступеня жировідкладення [17]. Підвищене жировідкладення може свідчити про прискорене статеве та скелетне дозрівання дитини. Розвиток жирового компонента маси тіла в період статевого дозрівання в більшій мірі детерміновано спадковими факторами. На їх долю припадає 70%.
За даними ряду авторів вплив спадковості на формування компонентів тіла людини є неоднаковим у різному віці [6, 14, 41, 42].
Більшість наукових досліджень, що стосуються вікових і статевих змін компонентів маси тіла, відносяться до підшкірного жиру. Тому що його можна просто і точно виміряти за допомогою каліпера.
Підшкірний жир є достатньо лабільний і швидко реагує на різного роду стресові ситуації, які в свою чергу сприяють збільшенню або зменшенню підшкірного жиру та є важливою складовою частиною загального жиру тіла.
Для визначення підшкірного жиру індивіда, як правило, вимірюють товщину основних жирових складок: щока, підборідок, на грудях по аксілярній лінії на рівні підкишечної складки і Х-ребра, під лопаткою, на животі, на плечі ззаді, на передпліччі, на стегні й литці.
|