Сторінка 1
Вивчення фізичного розвитку дітей і підлітків має вагоме практичне значення, так як дані про соматометричні, фізіометричні і стоматоскопічні характеристики дозволяють здійснювати управління процесами росту та розвитку організму за допомогою засобів фізичної культури.
Вже на протязі багатьох років питання фізичного розвитку цікавить багатьох учених [5, 8, 28, 13, 42].
Під терміном „фізичний розвиток” розуміють комплекс морфо-функціональних ознак, які характеризують віковий рівень біологічного розвитку людини [3, 13, 23].
На нашу думку фізичний розвиток – стан рухової функції людини у конкретний момент часу, що характеризується фізичними параметрами статури, рухового апарату, систем, що його обслуговують.
Тотальні розміри тіла, співвідношення яких інтегрально відображає загальний рівень морфологічного розвитку організму, дозволяють сумарно охарактеризувати фізичний розвиток людини. Тобто тотальні розміри характеризують стан фізичного розвитку дітей, інтенсивність процесів росту і рівень соматичної зрілості.
До тотальних розмірів тіла відносять довжину і масу, окружність грудної клітки. Відношення маси тіла до його довжини і окружності грудної клітки є сумарною характеристикою, як щільності, так і масивності. Довжина тіла разом із окружністю грудей дає уявлення про форму тіла [11, 20, 25, 45].
Для отримання більш об’єктивної характеристики щодо фізичного розвитку необхідно враховувати також ступінь розвитку м’язової системи і жирового компоненту. При цьому якісна оцінка абсолютних і відносних величин маси тіла буде різною в залежності від переважаючого розвитку того чи іншого компонента [14, 15, 40, 42].
Аналізу складу тіла на різних етапах вікового розвитку дітей та дорослих присвячена велика кількість наукових робіт [4, 8, 31, 34, 40, 41, 42].
Серед вітчизняних вчених, які в останні роки досліджували компонентний склад тіла у дітей та дорослих різного віку й статі, на увагу заслуговують праці П.П.Шапаренка (1998), В.О.Єрмольєва та Н.В.Яцика, (2000), О.В.Шипіциної (2001), В.М.Шевченка (2003) та ін. [14, 40, 41, 42].
В.Г.Властовський (1990) і Ю.А.Ямпольська (1988), які займались вивченням фізичного розвитку дітей й тотальних розмірів тіла, використовували генералізуючий метод та метод лонгітюдних спостережень, прийшли до висновку, що річні зміни тотальних розмірів тіла є дуже варіативні, і у кожному конкретному випадку потребують спеціального обговорення і аналізу.
Г.П.Сальнікова [28], спостерігаючи на протязі чотирьох років за змінами розмірів тіла дітей шкільного віку, виявила чотири основних типи приросту – прогресивно-зростаючий, скачкоподібний, спадаючий і рівномірний. Автор вважає, що виявлена різноманітність видів росту обумовлена як біологічними, так і соціальними впливами [28, 33, 35].
Маса тіла – це яскраво виражена видова ознака і її врахування вкрай необхідне для оцінки і функціональних показників фізіологічних систем організму.
Довжина тіла інтегрально відображає процес поздовжнього росту різних біоланок тіла людини, складні ростові процеси, які відбуваються в організмі та рівень зрілості організму, тому найчастіше є предметом різних антропометричних досліджень [8, 12, 24, 38]. Разом з масою довжина тіла належить до базисних тотальних розмірів тіла людини.
Ряд дослідників [8, 16, 20, 30], вивчаючи питання біологічної зрілості та її зв’язок з розмірами тіла школярів молодшого шкільного віку, зауважують, що акселерація у дітей виявляється не тільки в прискореному рості тіла і його біоланок, але й в зміні багатьох фізіологічних чинників (м’язового тонусу, частоти серцевих скорочень, рефлексів на зовнішні подразники тощо). У дітей старшого шкільного віку за умов відповідності маси тіла його довжині спостерігається досить висока ступінь фізіологічної зрілості [7, 21, 32, 35, 46].
Відомо [5, 22, 25, 35], що тотальні розміри тіла збільшуються з віком не рівномірно. Існує кілька варіантів щодо вікових змін тотальних розмірів:
- загальний прискорений ріст усіх тотальних розмірів;
|