Збудники грипу, мінливість та еволюція грипозних вірусів

Сторінка 14

Виявлення захворювання на орнітоз серед людей вима­гає проведення комплексу заходів щодо ліквідації джере­ла інфекції, тобто виявлення хворих птахів з подальшим оглядом їх ветеринаром. Хворі птахи підлягають знищен­ню, пух і пір'я — спаленню. При підозрі на орнітоз у до­машньої птиці яйця і м'ясо її можна споживати лише після відповідної термічної обробки. Хворих на орнітоз людей обов'язково кладуть у лікарню, за тими, що були в контак­ті з хворими, встановлюють нагляд протягом 2 тиж. Як бачимо, існує велика кількість грипоподібних респіраторних захворювань, які за своїми клінічними проявами дуже нагадують грип, але викликаються іншими збудника­ми. Деякі з них мають інше джерело інфекції, тож потре­бують інших заходів профілактики і лікування. Усе це свід­чить про те, що тільки лікар може визначити характер за­хворювання, призначити раціональний режим та доцільне лікування. Самолікування може завдати здоров'ю непо­правної шкоди.

Легіонельоз. Це заразна хвороба бактерійного поход­ження, яка в тяжких випадках проявляється пневмонією, а при легкому перебігові—у формі гострого респіраторно­го інфекційного захворювання. Про цю хворобу нам стало відомо з 1976 р., коли під час конгресу легіонерів у США за кілька днів захворів 221 чоловік, а 34 з них померли. По­шуки причини хвороби привели до виділення бактерії, яку назвали легіонелою, а хвороба відповідно дістала назву -— легіонельозу. Детальне вивчення легіонели показало, що ця бактерія постійно перебуває у відкритих водоймах. Дже­релом зараження легіонельозом є вода систем кондиціону-вання повітря, головок душових установок, випарювальних конденсорів та водяних охолоджуючих пристроїв. Інфекція передається повітряним шляхом. Вивчення цієї хвороби щойно розпочалось, тому справжніх масштабів її поширен­ня ще невідомо. До легіонельозу сприйнятливі всі люди. Виявилось, що збудник цієї хвороби зберігається і розмно­жується у відкритих теплих водоймах з синьо-зеленими во­доростями, і встановлено залежність росту його від фото­синтетичної активності рослин. Очевидно, в таких водоймах цей мікроб перебував і раніше, та лише тепер набув по­ширення, коли для цього створились сприятливі умови в житлових приміщеннях.

Період розмноження та нагромадження збудника в ор­ганізмі при легіонельозі триває від 2 до 11 днів. Перші про­яви хвороби відповідають картині інтоксикації (отруєння). Хворий відчуває загальне нездужання, біль у м'язах тіла та голові. При цьому можливі блювання, біль у животі, час­ті водянисті випорожнення, значне підвищення температу­ри. У тяжких випадках з'являються зміни в стані нерво­вої системи (запаморочення, порушення пам'яті, мови, сві­домості, судороги, парези та паралічі). На 3—4-й день хвороби виникає спочатку сухий, а потім вологий кашель. Мокротиння стає гнійним, до нього домішується кров. Хво­рий скаржиться на задишку та біль у грудній клітці. При ог­ляді лікар діагностує пневмонію, яка підтверджується і рентгенологічним обстеженням, лабораторні дослідження виявляють зміну складу крові. Якщо своєчасно не буде проведене відповідне лікування, при дуже тяжкому перебі­гові хвороба може закінчитись трагічно.

Якщо легіонельоз протікає у формі гострого респіратор­ного захворювання, то хвороба розвивається повільно. Тем­пература підвищується, але не до таких високих показни­ків, ознаки загального отруєння виражені нерізко, голов­ний біль не такий інтенсивний, менші зміни відбуваються і в стані центральної нервової системи, хоч в тяжких випад­ках усі ці прояви посилюються. Кашель, нежить, біль у горлі та під грудьми, сухість і відчуття дряпання в горлі, го­ловний біль, загальна слабкість, світлобоязнь дуже нагаду­ють картину грипу, а при наявності пневмонії може склас­тися уявлення, що в хворого грип ускладнився пневмонією. Встановити точний діагноз і призначити хворому раціо­нальне лікування може лише лікар.

Профілактика гострих респіраторних вірусних захворю­вань включає всі ті ж заходи, що й профілактика грипу. Вони передусім складаються з загальногігієнічних, проти­епідемічних та оздоровчих заходів, яких особливо ретельно слід дотримувати дітям, схильним часто та тривало хворіти. Для таких дітей важливим фактором, що забезпечує високу опірність і стійкість організму будь-якій інфекції, є при­значення лікарем повторних курсів (з метою запобігання поверненню хвороби) протирецидивного лікування, оздо­ровлення у літні місяці, активне загартування та фізичне виховання, інші лікувально-оздоровчі заходи.