Сторінка 11 Парагрипозні хвороби. Вірус, що викликає парагрипозні хвороби, відомий з 1956 р. Розрізняють чотири типи цього вірусу. Вони спричиняють захворювання не тільки людей, а й тварин: на парагрипозні недуги хворіють телята, мавпи, миші, хом'яки. Хвороба передається від однієї людини до іншої повітряно-краплинним шляхом. Джерело інфекції—хворий. В його організмі вірус знаходиться 4—6 днів, тож саме цей період хворий — заразний. Перші ознаки хвороби з'являються через 2—6 днів.
За клінічною картиною парагрип дуже схожий на грип. У більшості випадків хвороба розвивається гостро, особливо в маленьких дітей. Підвищується температура тіла, з'являються ознаки загального отруєння організму та запальні зміни у верхніх дихальних шляхах. Хворий скаржиться на головний біль, ломоту в м'язах, руках та ногах, нежить, кашель, загальне нездужання, дряпання та біль у горлі. Погіршання загального самопочуття при парагрипІ зустрічається рідше і воно менше виражене, ніж при грипі, особливо в дорослих. Температура тіла також рідко досягає високих цифр, частіше вона буває невисокою (37,5—37,8 °С). У маленьких дітей перебіг хвороби значно тяжчий: може бути висока температура, їх більше турбує запалення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, що утруднює процес ссання. Спочатку в дитини з'являється хрипкий голос або вона його зовсім втрачає. Потім утруднюється дихання і, якщо своєчасно не втрутиться лікар, дитина може задихнутись, бо розвивається круп. До цього часто приєднується запалення легенів, особливо у маленьких дітей та старих людей.Аденовірусні хвороби. ЦІ хвороби викликаються групою аденовірусів, до складу якої входять понад ЗО аденовірусів. Крім аденовірусів людини бувають аденовіруси мавп, великої рогатої худоби, собак тощо. Аденовірус людини був відкритий в 1953 р.
Аденовірусні захворювання, як і парагрипозні, поширені серед населення всього світу. Вони зумовлюють поодинокі випадки хвороби, невеликі спалахи, рідко — епідемії, їм також властивий повітряно-краплинний спосіб передачі, як, до речі, й усім збудникам респіраторних інфекцій. Разом з тим, ці віруси можуть передаватися через посуд, рушник, постіль, брудні руки. Відомі випадки зараження аденовірусною хворобою під час купання в басейні.
Аденовірусні захворювання найчастіше спостерігаються у дітей, зокрема першого року життя. Інкубаційний період їх триває 7—14 днів. Залежно від способу зараження прояви хвороби дещо відрізняються. Ураження верхніх дихальних шляхів призводить до запалення слизової оболонки носа, тоді хворий скаржиться на нежить з рясними слизовими виділеннями, вологий кашель, у нього з'являється біль у горлі, підвищується температура. Загальна кволість та головний біль не набувають такої вираженості, як при грипі. Іноді розвиваються ларингіт, бронхіт і навіть пневмонія.
Досить типовим для аденовірусних захворювань є ураження одночасно і глотки, і слизових оболонок очей. Такі прояви дістали назву фарингокон'юнктивальної гарячки. Перебіг цієї форми хвороби затяжний, стан хворих буває досить тяжкий. У них спостерігається почервоніння білків очей, виникають світлобоязнь, головний біль, кашель, підвищується температура. Та досить часто буває так, що в хворого уражаються тільки очі, причому часом виявляються серйозні порушення, які довго не минають, іноді з розладами функції зору. У таких випадках, незважаючи на нормальну температуру, треба негайно звернутись до спеціаліста щоб запобігти розвиткові патології і скоротити період лікування. Спочатку виникає запалення тільки одного'ока, а згодом і другого. Такий перебіг хвороби спостерігається частіше у спортсменів, плавців та підлітків, що купаються у басейнах або інших водоймах, тобто у людей, які заразились через брудну воду. Це епідемічний спалах хвороби. Бувають і поодинокі випадки уражень, коли інфекція передається через забруднені руки або предмети загального вжитку (спільні рушники тощо).
Респіраторно-синцитіальні хвороби. Вперше про цю хворобу дізнались у 1956 р., коли у доглядачів мавп, хворих на катар верхніх дихальних шляхів, із виділень слизових
|