Сторінка 5 Мимовільне запам'ятовування має велике значення в житті людини, воно розширює й збагачує її життєвий досвід, не вимагаючи від неї спеціальних зусиль.
Дослідження показали, що мимовільне запам'ятовування може бути використано в педагогічній роботі в тих випадках, коли новий навчальний матеріал треба добре усвідомити. Тут основне завдання учня — усвідомлення нового, а запам'ятовування цього нового відбувається мимовільно, в самому процесі осмислення. Передчасна постановка спеціального завдання на запам'ятовування нерідко негативно позначається на розумінні. Тому іноді вчитель каже школярам: «Спочатку зрозумійте, розберіться, не стараючись будь-що запам'ятати».
Довільне запам'ятовування на відміну від мимовільного свідомо спрямоване на запам'ятовування певного матеріалу. При довільному запам'ятовуванні людина докладає необхідні вольові зусилля, мобілізує себе на краще й міцніше запам'ятовування матеріалу, застосовуючи для цього спеціальні прийоми та способи запам'ятовування. Навчальна діяльність школярів — засвоєння знань, набування вмінь та навичок — спирається переважно на довільне запам'ятовування. Систематичне, планомірне, спеціально організоване запам'ятовування із застосуванням певних прийомів називають заучуванням.
Довільне запам’ятовування здійснюється двома способами: механічним і смисловим.
Механічне запам'ятовування — це послідовне заучування окремих частин матеріалу без опори на смисловий зв'язок між ними. Так, школярка, готуючи урок, п'ять-шість разів прочитала одну сторінку підручника, потім стільки ж разів наступну. В класі дівчинка добре переказала те, що було написано у підручнику, але не змогла відповісти на найпростіші запитання вчителя.
— Я краще все підряд розповім, мені на запитання відповідати важко,— заявила вона.
Це сталося тому, що учениця завчила урок механічно, не вдумуючись у зміст матеріалу.
До механічного запам'ятовування учні вдаються в трьох випадках: по-перше, коли вони не можуть зрозуміти смисл виучуваного матеріалу; по-друге, коли окремі частини матеріалу не пов'язані між собою за смислом (наприклад, окремі назви предметів, хронологічні дати, числові вирази тощо); по-третє, тоді, коли вчитель вимагає знати все точно так, як написано в підручнику. Коли вчитель систематично вимагає тільки дослівних відповідей від учнів, то цим виховується в них механічний спосіб засвоєння матеріалу.
Часто методика опитування учнів у класі визначає способи запам'ятовування ними навчального матеріалу. Учень пристосовується до системи опитування вчителя: якщо вчитель ставить багато запитань за змістом, змушує учнів міркувати, відповідати урок, то учень старається запам'ятовувати навчальний матеріал, роздумуючи в процесі його заучування.
Механічне запам'ятовування матеріалу часто призводить до формального засвоєння знань. Крім того, механічне запам'ятовування неекономне, воно вимагає значно більше часу, ніж запам'ятовування смислове. Однак механічне запам'ятовування в розумному поєднанні із смисловим запам'ятовуванням корисне. Важливо ґрунтовно розібратися, подумати й вивести правило, а потім уже його завчити; добре розібратися в історичних фактах, а потім додатково вивчити хронологічні дати.
Смислове запам'ятовування безпосередньо пов'язане з процесами мислення, воно спирається на розуміння змісту матеріалу, на усвідомлення тих логічних зв'язків, які існують між його частинами. У психології розроблено ряд прийомів, що полегшують смислове запам'ятовування виучуваного матеріалу.
Один з прийомів, що сприяє смисловому запам'ятовуванню,— смислове групування матеріалу. Під смисловим групуванням слід розуміти членування матеріалу на частини з виділенням головного й істотного в кожній частині.
Після загального ознайомлення з матеріалом він має бути детально проаналізований і розчленований на смислові групи чи частини. У кожній частині треба знайти й виділити смислові опорні пункти, тобто думки, словесні вирази та образи, які визначають основну суть даної частини, і сформулювати цю суть у вигляді коротких заголовків до кожної частини.
|