Сторінка 10 Як показують спостереження і спеціальні психологічні дослідження, молодші школярі не можуть самостійно вибирати в кожному окремому випадку необхідні прийоми та способи засвоєння навчального матеріалу. Даючи урок додому, завжди треба вказувати учням прийоми, за допомогою яких вони можуть найправильніше й найдоцільніше виконати завдання.
Діти молодшого шкільного віку часто дослівно запам'ятовують і відтворюють весь навчальний матеріал. Це пояснюється тим, що вони не вміють користуватися різними прийомами запам'ятовування. Весь процес заучування в дітей проходить одноманітно — вони читають матеріал кілька разів підряд, поки він не запам'ятається. Таке спрямування на дослівне запам'ятовування, якщо його вчасно не припинити, поступово перетворюється на звичку взагалі все запам'ятовувати буквально.
Дослівність запам'ятовування в учнів початкової школи, особливо в І—II класах, пояснюється тим, що діти вивчають і заучують найчастіше матеріал дуже стислий і компактний. Через те, що відтворювати своїми словами такий матеріал першокласники ще не вміють, вони мимоволі запам'ятовують його дослівно. Прагнення молодших школярів дослівно відтворити матеріал пояснюється ще й тим, що діти, не володіючи розгорнутою мовою, не можуть вільно, своїми словами викладати зміст запам'ятовуваного матеріалу. Боячись допустити неточність і викривлення при відтворенні, молодші школярі вдаються до дослівного запам'ятовування.
Відтворення своїми словами змісту навчального матеріалу залежить від розуміння його смислу в процесі заучування. Проте щоб зрозуміти те, що запам'ятовується, треба оволодіти прийомами осмисленого запам'ятовування. Одним з прийомів осмисленого запам'ятовування, як зазначалось, є смислове групування матеріалу в процесі запам'ятовування. Залежно від характеру матеріалу смислове групування здійснюється по-різному.
Психологічні дослідження показали, що якщо молодші школярі при запам'ятовуванні розрізненого матеріалу в окремих випадках і вдаються до смислового групування, то, як правило, при запам'ятовуванні зв'язних текстів вони цього прийому не використовують. Зокрема, в школярів II класу не спостерігалось жодного випадку групування матеріалу за смислом. Це пов'язано з тим, що учні початкових класів ще погано вміють аналізувати будь-який текст, навчальний матеріал. Молодші школярі, членуючи текст на частини, не вміють виділяти істотне і головне в кожній частині й тому відтворюють її зміст повністю. Для них легше дослівно відтворити прочитане, ніж виділити суттєві думки й коротко сформулювати заголовки частин.
Дослідження показали, що формування вміння групувати матеріал, складати план тексту і заголовки до кожної частини проходить три етапи. На першому етапі учні вичленовують лише окремі слова, що означають діючих осіб або предмети, про які розповідається в тексті. Наприклад, розбиваючи на частини оповідання Л. М. Толстого «Кошеня», діти підбирали до них такі заголовки: «Кішка», «Кошенята». На другому етапі відображується хід подій, описаних в оповіданні. Відповідно до цього змінюється зміст заголовків плану того самого тексту: «Вася і Катя пішли до школи», «Катя принесла молока кішці» і т. д. Третій етап характеризується чіткішим членуванням тексту на смислові одиниці й більш високим рівнем узагальнення: «Кішка загубилась», «Кішка знайшлася» і т. д.
Смислове групування запам'ятовуваного матеріалу відбувається по-різному, залежно від характеру матеріалу. Коли текст має чітку структуру, а головні й суттєві думки сформульовані в самому тексті, то навіть учні І класу можуть розбивати текст на частини і складати план. Якщо ж текст не має чіткої структури, головне і суттєве не сформульовано в тексті, то смислове групування провести важко. Учні повинні самі вичленувати в тексті головні думки й своїми словами сформулювати заголовки плану. Такий матеріал групувати за смислом школярі можуть вже з III класу.
Встановлено, що коли учнів спеціально навчати смислового групування тексту, як прийому запам'ятовування, то навіть учні І класу успішно справляються з цим завданням. Коли такого навчання немає, осмислено запам'ятовувати не вміють не тільки молодші школярі, а й учні більш старших класів.
|