Загальна характеристика пам'яті

Сторінка 4

Довільна і мимовільна пам'ять. Ці види пам'яті розрізняють­ся залежно від мети та способів запам'ятовування і відтворюван­ня. Якщо не ставиться спеціальна мета запам'ятати й пригадати той чи інший матеріал і він запам'ятовується пасивно, немовби сам собою, без застосування спеціальних прийомів, без вольових зусиль, — така пам'ять є мимовільною. Якщо ставиться спеці­альна мета запам'ятати, застосовуються відповідні мнемічні (від грецького слова «мнеме» — пам'ять) прийоми, робляться вольові зусилля — така пам'ять буде довільною.

Мимовільна пам'ять у своєму розвитку передує довільній. Весь життєвий досвід дитини спочатку грунтується в основному на мимовільній пам'яті й набувається дитиною без спеціального наміру запам'ятати і без спеціальних зусиль. Однак у свідомій активній діяльності, у засвоєнні системи знань, умінь і навичок (наприклад, у навчанні) довільна пам'ять займає провідне місце'.

Короткочасна й довгочасна пам'ять. Спостереженнями і експе­риментальними дослідженнями було встановлено існування двох видів пам'яті: короткочасної пам'яті (КП) і довгочасної пам'яті (ДП).

Короткочасна пам'ять (КП) — процес відносно невеликої три­валості (кілька секунд чи хвилин), але достатньої для точного відтворення подій, що тільки-но відбулися, тільки-но сприйнятих предметів та явищ. Після цього недовгого часу враження зни­кають, і людина, звичайно, виявляється неспроможною що-не-будь згадати із сприйнятого. Така пам'ять друкарки, яка друкує текст. Кожне слово, фразу вона пам'ятає точно, але завжди кіль­ка секунд. Довгочасна пам'ять (ДП) характеризується відносною тривалістю і міцністю збереження сприйнятого матеріалу.

Структура й механізми короткочасної й довгочасної пам'яті ще не досить вивчені й потребують додаткового дослідження-Однак уже зараз відомо, що при короткочасній пам'яті відтво­рення матеріалу відбувається у тій «фотографічній» формі й послідовності, в якій він сприймався, тобто певною мірою меха­нічно. При довгочасній пам'яті сприйнятий матеріал реконструюється й закріплюється за смислом, тому й відтворюється вибір­ково й узагальнено, залежно від завдань та характеру самої ді­яльності, тобто теж свідомо.

Значення короткочасної і довгочасної пам'яті в житті та ді­яльності людини різне.

Короткочасна пам'ять обслуговує окремі ланки та операції діяльності. Наприклад, перекладач зберігає точно у своїй пам'я­ті фразу, поки її перекладає. При переході до нової фрази точне формулювання попередньої фрази відразу забувається. Анало­гічні (схожі) прояви короткочасної пам'яті спостерігаються в роботі стенографістки, оператора і представників інших видів скороминущої діяльності. В цьому явищі, мабуть, є своя доціль­ність. Якби вся стара інформація залишалась у пам'яті, то увага не могла б переключитися на сприйняття і утримання нової ін­формації, а отже, і виконання нової операції було б немож­ливе.

Довгочасна пам'ять обслуговує більш складну інтелектуаль­ну й практичну діяльність людини. До такої діяльності, зокрема, належить навчальна діяльність учнів. Школяр, діставши навчальне завдання, повинен пам'ятати не тільки одержані вка­зівки та інструкції до його виконання. Він також повинен свідо­мо згадати ті раніше набуті знання, які потрібні для успішного розв'язання завдання.

Взаємозв'язок різних видів пам'яті

Процеси пам'яті

Пам'ять — це завжди діяльність, вона має характер певних процесів. Основні процеси пам'яті — запам'ятовування, збере­ження (і відповідно забування), відтворення і упізнавання.

Запам'ятовування. Діяльність пам'яті починається з запам'я­товування, тобто з закріплення тих образів і вражень, які вини­кають у свідомості від дії предметів і явищ дійсності у процесі відчуття і сприйняття.

Запам'ятовування може бути ненавмисним (мимовільним) і навмисним (довільним).

Мимовільне запам'ятовування відбувається без заздалегідь поставленої мети запам'ятати. Воно проходить без вольових зу­силь, відбувається немовби само собою. Не всі факти та події навколишньої дійсності запам'ятовуються однаково мимовільно. Насамперед міцність і тривалість мимовільного запам'ятовуван­ня залежить від барвистості, рухливості та інших особливостей об'єкта. Наприклад, молоді школярі мимовільно запам'ятовують усе яскраве, рухоме, що впадає в очі. Особливо ефективним ми­мовільне запам'ятовування буває тоді, коли воно пов'язане з яс­кравими або сильними емоційними переживаннями, великими по­чуттями. Значну роль при мимовільному запам'ятовуванні віді­грає інтерес. Порівняно легко, мимовільно запам'ятовуються такі предмети та явища, які пов'язані з попереднім досвідом. Ми знаємо якісь факти, у нас є уявлення про них, тому все, що стосується цих фактів, нас цікавить і запам'ятовується легко.